ЦИФРОВІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ШКОЛІ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

У статті розглянуто процес цифровізації викладання української мови в основній школі з акцентом на формування лексичної компетентності учнів. Актуальність дослідження зумовлена впровадженням Концепції «Нова українська школа» та потребою в оновленні методів викладання мовних дисциплін відповідно до викликів цифрового суспільства. У роботі проаналізовано теоретичні засади цифрової трансформації освіти, зокрема мовної, а також окреслено можливості сучасних цифрових інструментів: інтерактивних платформ (Wordwall, LearningApps), мобільних застосунків (Quizlet, LinguaLeo), онлайн-словників та освітніх відеоресурсів. Визначено методи й прийоми, що сприяють ефективному засвоєнню лексикологічного матеріалу: гейміфікація, веб-квести, цифрове тестування, мультимедійна візуалізація. Особливу увагу приділено ролі вчителя в умовах цифровізації – його цифровій та методичній компетентності, вмінню адаптувати навчальні інструменти до освітніх цілей і потреб учнів. Зазначено ключові бар’єри на шляху цифрової інтеграції (технічні, методичні, психологічні) та запропоновано шляхи їх подолання. Авторка доводить, що цифрові технології не є другорядним доповненням, а виступають невід’ємною частиною сучасного уроку української мови. Описано приклади успішного впровадження цифрових платформ у практику викладання лексикології. Зроблено акцент на перевагах персоналізованого навчання та розвитку ключових компетентностей учнів. Вказано на значення критичного мислення, цифрової грамотності й комунікативних умінь у процесі засвоєння лексичного матеріалу. Розглянуто інтеграцію штучного інтелекту в освітнє середовище як перспективний напрям. Окремо проаналізовано вплив цифрових технологій на мотивацію та залучення школярів до навчального процесу. Зазначено, що цифровізація сприяє гнучкості та адаптивності уроків. Наголошено на важливості підвищення кваліфікації вчителів у сфері цифрової лінгводидактики. Отримані результати можуть стати основою для подальших досліджень у галузі цифрової освіти та викладання української мови. У статті підкреслено необхідність інституційної підтримки процесів цифровізації в освіті. Також авторка акцентує на доцільності створення єдиної освітньої платформи для лексикологічного навчання. Запропоновано орієнтовну модель цифрового уроку української мови з урахуванням вікових особливостей учнів. Аналіз підтвердив ефективність комплексного підходу до поєднання ІКТ, педагогічної майстерності й методичного проєктування. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання описаних інструментів і прийомів у щоденній освітній діяльності вчителів.