ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ

  • Людмила Аркадіївна Пермінова Херсонський державний університет https://orcid.org/0000-0002-6818-3179
  • Людмила Миколаївна Попова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0003-3764-3870
Ключові слова: інтегральна компетентність, цифрова трансформація, вища освіта, майбутні фахівці, компетентнісний підхід, цифрові технології, професійна підготовка, інноваційне навчання, цифрова грамотність, освітні технології, змішане навчання, навчання впродовж життя

Анотація

Стрімкий розвиток цифрових технологій та глобальна цифрова трансформація освіти суттєво вплинули на систему професійної підготовки у закладах вищої освіти. За сучасних умов формування інтегральної компетентності майбутніх фахівців стало одним із ключових пріоритетів освітньої політики та педагогічної практики. Інтегральна компетентність розуміється як комплексне поєднання професійних знань, практичних умінь, цифрової грамотності, критичного мислення, комунікативних здібностей, креативності, адаптивності та здатності до навчання впродовж життя, необхідних для ефективної професійної діяльності у цифровому суспільстві. Метою статті є дослідження особливостей формування інтегральної компетентності майбутніх фахівців у контексті цифрової трансформації освіти та визначення ролі інноваційних освітніх технологій і компетентнісного підходу у підвищенні якості професійної підготовки. Методи. У дослідженні використано комплекс теоретичних та емпіричних методів для вивчення процесу формування інтегральної компетентності майбутніх фахівців в умовах цифрової трансформації освіти. До теоретичних методів належали аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація наукової літератури. Дослідження демонструє, що цифрова трансформація створює нові можливості для модернізації вищої освіти завдяки впровадженню онлайн-платформ для навчання, інтерактивних технологій, інструментів штучного інтелекту, віртуальних освітніх середовищ та моделей змішаного навчання. Установлено, що ефективне формування інтегральної компетентності потребує поєднання традиційних педагогічних підходів з інноваційними цифровими методами, спрямованими на розвиток професійних, комунікативних, аналітичних і технологічних навичок студентів. Результати дослідження свідчать, що використання цифрових освітніх технологій сприяє підвищенню мотивації студентів, автономності, гнучкості мислення, навичок співпраці та готовності до професійної адаптації в умовах швидкозмінного ринку праці. У статті наголошується на важливості створення інноваційного освітнього середовища, яке сприяє міждисциплінарному навчанню, розвитку цифрової культури, академічної мобільності та безперервного професійного саморозвитку. Висновки. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування запропонованих підходів і рекомендацій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти.

Посилання

1. Акімова О., Кузнецова О., Одарченко В. Інтегральна компетентність як складник професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності 013 «Початкова освіта». Освіта. Інноватика. Практика. 2023. Вип. 11(5). С. 7–12. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i5-001
2. Арістова Н. Цифрова компетентність у системі ключових компетентностей для навчання впродовж життя. Освіта. Інноватика. Практика. 2021. Вип. 10(8). https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol10i8-008
3. Бартків О., Дурманенко Є. Інтегральна компетентність як базова у підготовці майбутнього вихователя. Acta Paedagogika Volynieses. 2022. Вип. 1(1). С. 18–24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apv_2022_1(1)__5
4. Глазунова О., Корольчук В., Волошина Т. Міждисциплінарний проєкт як засіб формування інтегральної компетентності майбутніх ІТ-фахівців. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Педагогіка». 2019. № 1. С. 136–147.
5. Добровольська, А. М. Формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців як педагогічна проблема. Фізико-математична освіта. 2017. Вип. 3. С. 45–56. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2017_3_10
6. Закон України № 1556-VII «Про вищу освіту». Відомості Верховної Ради (ВВР). 2014. № 37–38. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
7. Кічук Н. Здатність до різновекторної і багаторівневої інтеграції як інтегральна компетентність успішного вчителя нової української школи. Вища освіта у міждисциплінарному вимірі: від традицій до інновацій. 2020. С. 45–49.
8. Марусинець М. Формування інтегральної психолого-педагогічної компетентності викладача закладу вищої освіти. Освітній простір України. 2018. № 14. С. 81–88.
9. Попова Л. М. Еволюція терміна «трансверсальність» у сучасному науковому просторі: зарубіжний досвід. Педагогічні науки. 2022. Вип. 99. С. 52–57. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2022-99-8
10. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій : Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: https://zakon.ada.gov .ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF/ed20190625/conv#n40
11. Хома Т. В., Стеблюк С. В. Інтегральна компетентність як складник професійної компетентності в педагогічній освіті. Інноваційна педагогіка. 2021. Вип. 31. Т. 1. С. 177–180 URL: https://www.innovpedagogy.od.ua/ archives/2021/31/part_1/40.pdf
12. EQF-LLL – European Qualifications Frameworkfor Lifelong Learning. URL: https://ec.europa.eu/ploteus/sites/eac-eqf/files/brochexp_en.pdf
13. Gruppen L. D., Mangrulkar R. S., & Kolars J. C. The promise of competency-based education in the health professions for improving global health. Human Resources for Health. 2012. № 10. Р. 43. https://doi.org/10.1186/1478-4491-10-43
14. Holmes A. G. D., Tuin M. P., & Turner S. L. Competence and competency in higher education, simple terms yet with complex meanings: Theoretical and practical issues for university teachers and assessors implementing competency-based education (CBE). Educational Process: International Journal. 2021. № 10(3). Р. 39–52. https://doi.org/10.22521/edupij.2021.103.3
15. Kubova-Semaka J. An integral approach to the meaning of competence. Vilnius University Open Series. 2020. № 3. Р. 120–135. https://doi.org/10.15388/SRE.2020.11
16. Marcotte K. M., & Gruppen L. D. Competencybased education as curriculum and assessment for integrative learning. Education Sciences. 2022. № 12(4). Р. 267. https://doi.org/10.3390/educsci12040267
17. Potolea D., & Toma S. A systemic-interactionist model to design a competency-based curriculum. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2015. № 180. Р. 715–721. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.02.183
18. QF-EHEA – Qualification Framework of the European Higher Education Area URL: http://www.ehea.info/article-details.aspx?ArticleId=67
19. Tahirsylaj A., & Sundberg D. The unfinished business of defining competences for 21st century curricula. A systematic research review. Curriculum Perspectives. 2020. № 40. Р. 131–145. https://doi.org/10.1007/s41297-020-00112-6
20. Vitchenko A., Vitchenko A., Zamotaieva N., Khrystiuk S., & Nikolayenko V. Designing integral learning outcomes in higher education within the frameworks of the competency-based approach. Journal of Higher Education Theory and Practice. 2022. № 22(6). https://doi.org/10.33423/jhetp.v22i6.5223
Опубліковано
2026-05-29
Сторінки
89-100
Розділ
СЕКЦІЯ 3 ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ