STRUCTURAL-FUNCTIONAL MODEL OF FORMING THE TUTORING COMPETENCE OF A GENERAL SECONDARY EDUCATION TEACHER IN THE SYSTEM OF CONTINUOUS PROFESSIONAL EDUCATION
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2026-115-13Keywords:
structural-functional model, tutoring competence, general secondary education teacher, continuous professional education, tutoring approach, pedagogical conditions, supervision, community of practice, formative experimentAbstract
The article presents a structural-functional model of forming the tutoring competence of a general secondary education teacher within the system of continuous professional education, together with the results of its experimental verification. The model is defined as an integral dynamic pedagogical system that combines social demand, goal-methodological foundations, the content structure of competence, pedagogical conditions, procedural-technological stages, result-evaluative procedures and feedback links between them. Three characteristics of the model are revealed: openness towards the organisational environment, cyclicity and the cross-cutting nature of pedagogical conditions. The model comprises four blocks. The goal-methodological block defines the aim, approaches, principles and the distribution of functions among the implementing subjects. The content-structural block represents the four-component structure of competence, in which the motivational-value component serves as the foundation, the cognitive-content and operational-activity components form the working core, and the personal-reflective component performs a regulatory function. The procedural-technological block reveals six stages, of which the practice-application and supervision-reflection stages unfold in parallel. The result-evaluative block performs both summative and regulatory functions. The cross-cutting contour of the model is a complex of four pedagogical conditions selected by the criterion of manageability through continuous professional education. The model was verified using a quasi-experimental design with control (n = 30) and experimental (n = 28) groups of teachers. At baseline, no statistically significant differences were found between the groups across the four criteria. At the control stage, the share of teachers at the high level of competence rose from 14.3% to 42.9% in the experimental group and from 13.3% to 16.7% in the control group. The difference in gains is significant for the integral indicator (p < 0.001; r = 0.443). The results are compared with data reported by other researchers of tutoring competence.
References
1. Бедрій Х. В. Еволюція тьюторингу як педагогічної технології в зарубіжній освіті. Педагогічні науки: теорія та практика. 2026а. № 1 (57). С. 25–30. DOI:https://doi.org/10.26661/2786-5622-2026-1-02
2. Бедрій Х. В. Зміст та структура тьюторської компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти. Інноваційна педагогіка. 2026б. Вип. 94. Т. 1. С. 43–47. DOI: https://doi.org/10.32782/ip/94.6
3. Бедрій Х. В. Критерії, показники та рівні сформованості тьюторської компетентності вчителів закладу загальної середньої освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2026в. Вип. 223. С. 778–783. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-223-778-783
4. Гармаш О. М. Тьюторська компетентність як феномен теорії та практики професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2019. Вип. 65. С. 26–30. DOI: https://doi.org/10.31865/2414-9292.9.2019.166186
5. Осадча К. П. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04. Мелітополь, 2020. 653 с.
6. Сорочан Т. М., Шабала Ю. А. Post-впровадження інтерактивної технології професійного розвитку учителів початкової школи у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти. Імідж сучасного педагога. 2022. № 3 (204). С. 29–37. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-3(204)-29-37
7. Швець Т. Е. Професійні компетентності вчителя-тьютора закладу загальної середньої освіти. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2023. № 2. С. 40–48.
8. Швець Т. Е. Теорія і практика тьюторського забезпечення розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01. Київ, 2025.
9. Braun V., Clarke V. Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology. 2006. Vol. 3, No. 2. P. 77–101. DOI: https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
10. Darling-Hammond L., Hyler M. E., Gardner M. Effective Teacher Professional Development. Palo Alto, CA : Learning Policy Institute, 2017. 76 p. DOI: https://doi.org/10.54300/122.311
11. Deci E. L., Ryan R. M. The «What» and «Why» of Goal Pursuits: Human Needs and the Self-Determination of Behavior. Psychological Inquiry. 2000. Vol. 11, No. 4. P. 227–268. DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
12. Desimone L. M. Improving Impact Studies of Teachers’ Professional Development: Toward Better Conceptualizations and Measures. Educational Researcher. 2009. Vol. 38, No. 3. P. 181–199. DOI: https://doi.org/10.3102/0013189X08331140
13. Kolb D. A. Experiential Learning: Experience as the Source of Learning and Development. Englewood Cliffs, NJ : Prentice-Hall, 1984. 256 p.
14. Nickow A., Oreopoulos P., Quan V. The Promise of Tutoring for PreK–12 Learning: A Systematic Review and Meta-Analysis of the Experimental Evidence. American Educational Research Journal. 2024. Vol. 61, No. 1. P. 74–107.DOI: https://doi.org/10.3102/00028312231208687
15. Schön D. A. The Reflective Practitioner: How Professionals Think in Action. New York : Basic Books, 1983. 374 p.
16. Wenger E. Communities of Practice: Learning, Meaning, and Identity. Cambridge : Cambridge University Press, 1998. 318 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511803932
17. Wood D., Bruner J. S., Ross G. The Role of Tutoring in Problem Solving. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 1976. Vol. 17, No. 2. P. 89–100. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.1976.tb00381.x
