ГОТОВНІСТЬ ПЕДАГОГА ДО РОЗВИТКУ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2019-86-45Ключові слова:
здоров’язбереження, педагог, розвиток особистості, готовність, особистість, професійна освітаАнотація
У статті проаналізовано структуру і зміст готовності педагога до здоров’язберігаючої діяльності. Здоров’язберігаюча діяльність є одним із напрямів професійної діяльності педагога, включає в себе формування здорового способу життя, збереження соціального та духовно-морального здоров’я учнів. Проаналізовано різні підходи педагога до здоров’язберігаючої діяльності, яка розуміється як інтеграль- на характеристика особистості, заснована на визнанні здоров’я однією з базових цінностей, що вклю- чає в себе систему мотивів здоров’язберігання, а також якості, знання й уміння, які дають педагогу змогу мобілізуватися на діяльність щодо збереження і зміцнення здоров’я для ефективного її вико- нання. Формування готовності до здоров’язберігаючої діяльності містить аксіологічний, когнітивний, операційний та особистісний компоненти.