ПРОВІДНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ (СЕРЕДИНА 50-Х РР. ХХ СТ.)

Анотація

У статті констатоване виключне значення надбань української вищої педагогічної школи для підго- товки сучасного вчителя, зокрема української мови та літератури. Констатовано, що проблема підго- товки вчителів української мови і літератури масштабно представлена у вітчизняному педагогічному дискурсі, втім ці роботи переважно спрямовані на вивчення та узагальнення досвіду підготовки май- бутніх учителів української мови і літератури шляхом формування та/чи розвитку у них відповідних професійних/фахових компетентностей. З огляду на праці вітчизняних учених та документальні джерела нормативно-правового характеру здійснено спробу узагальнення практичного досвіду діяльності закладів педагогічної освіти у 50-ті рр. ХХ ст. Вибраний часовий проміжок (середина 50-х рр. ХХ ст.), на думку автора, характеризується фор- муванням низки освітніх тенденцій, які мали визначальне значення для розвитку вищої педагогічної освіти в аспекті підготовки вчителя української мови та літератури. Виявлені тенденції оцінені як нега- тивні та позитивні. До негативних тенденцій минулого віднесено тотальну ідеологізацію освітнього процесу, жорсткий контроль за навчанням та ідейним вихованням студентства; нехтування українським культурним над- банням. Проте відзначено, що загалом у педагогічній освіті формувалися і позитивні тенденції, серед яких: увага до профорієнтаційної роботи із залученням молоді до педагогічних закладів освіти; бороть- ба за студентський контингент (хоча засоби цієї боротьби були відповідні часу); посилення уваги до практичної підготовки майбутнього вчителя та формування його готовності до позашкільної роботи із вибраної спеціалізації; уважне ставлення до методичного забезпечення освітнього процесу та праг- нення залучити до нього кращих викладачів. І, безсумнівно, позитивною була турбота держави про матеріальний добробут студентства, його харчування та медичне обслуговування тощо. Автором під- креслено, що позитивні тенденції мали загальний характер, підготовка висококваліфікованих учителів української мови та літератури в Україні середини 50-х рр. ХХ ст. не входила до пріоритетних завдань радянської системи вищої педагогічної освіти.