МЕДІАСОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ІНМУТАЦІЇ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Актуальність досліджуваної проблеми пов’язана зі зростаючою роллю засобів масової комуні- кації за сучасних умов. Це призводить до зміни ціннісних орієнтирів і трансформації ідентичнос- ті особистості. Активне зростання ролі медіа, їхній вплив на формування та розвиток особистості призводить до виникнення поняття «медіасоціалізація» та інмутації в засобах масової комунікації. Мета дослідження – окреслити можливості процесу медіасоціалізації в контексті інмутації в засобах масової комунікації. Методами нашого дослідження є: аналіз педагогічної, психологічної літератури, синтез, порівняння, узагальнення. У статті проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних науков- ців на проблему інмутації в засобах масової комунікації та трансформації інформаційного простору. У контексті масового характеру інмутації суспільства актуальним стає поняття «медіасоціалізації», яке лежить в основі зменшення негативного впливу засобів масової комунікації на особистість. Автор визначає відсутність ґрунтовного дослідження поняття «медіасоціалізація» в сучасній науко- вій думці. Так, медіасоціалізація пов’язана із трансформацією традиційних засобів соціалізації та поля- гає у засвоєнні та відтворенні соціального досвіду людства за допомогою нових медіа. У статті проаналізовано сутність понять «медіапростір», «засоби масової комунікації» та «інмута- ція». Детально охарактеризовано вплив засобів масової інформації на становлення та розвиток сучас- ної особистості. Було зроблено висновки про необхідність формування медіакультури особистості, налагодження безпечної та ефективної взаємодії молодої особистості із сучасною системою медіа, формування меді- аобізнаності, медіаграмотності та медіакомпетентності відповідно до вікових та індивідуальних осо- бливостей задля успішної медіасоціалізації особистості. Також було визначено роль державних органів у вирішенні проблеми медіасоціалізації особистості. Визначено, що процес формування медіакультури у молоді повинен відбуватися на рівні традиційних інститутів соціалізації особистості. Перспективу подальших досліджень автор вбачає у детальному аналізі та вивченні потенціалу закла- дів освіти як інституту та засобу протидії масовому характеру інмутації суспільства.