ОСВІТНЯ ІННОВАТИКА ЯК ЗВ’ЯЗОК ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-96-1Ключові слова:
інноватика, інноваційні моделі, педагогічна інноватика, освітнє середовище, педагогічні нововведенняАнотація
У статті розглянуто інноватику у сфері освіти через синтез теорії та практики як галузь наукового знан- ня. Зауважується, що освітня інноватика націлена на пошук найбільш дієвих методів передачі інформації від вчителя до учня, у сфері освіти вона спирається в першу чергу на педагогіку і психологію; інноватика у сфері освіти сприймається як галузь наукового знання, що досліджує освітній процес і методи його втілення в життя. Педагогічна інноватика включає в себе вчення про нерозривний взаємозв’язок таких компонентів інноваційного процесу, як: розробка освітніх нововведень, їх тестування та впровадження, застосування на практиці і поширення; предметом педагогічної інноватики вважають сукупність засобів і закономірностей в області розробки і впровадження педагогічних нововведень в освітніх установах. У статті проаналізовано ряд понять, зокрема: «інноватика», «інноваційна людина», «освітня інновати- ка». Так, поняття «інноваційна людина» тлумачиться як особа такого соціально-культурного розвитку, яка здатна творчо працювати, бути конкурентноспроможною в умовах сьогодення. Звертається увага на проблеми формування інноваційних моделей навчання у вищій школі. Взято до уваги запропоновану нау- ковцями модель інноваційного навчання у вищій школі, яка передбачає: активну участь студента у про- цесі навчання; можливості прикладного використання знань у реальних умовах; наведення концепцій і знань у найрізноманітніших формах, а не тільки у текстовій; підхід до навчання як до колективної, а не індивідуальної діяльності; зміщення акценту на процес навчання, а не на запам’ятовування інформації. У статті звертається увага на потрактування дефініції «інновація педагогічна». Інновація педагогічна – це цілеспрямована зміна, що вносить в освітнє середовище нововведення, які поліпшують характеристики окремих частин, компонентів і самої освітньої системи в цілому; процес освоєння нововведення; пошук ідеальних методик і програм, їх впровадження в освітній процес і їх творче переосмислення. Зауважуєть- ся, що інноваційні процеси в системі освіти сприймаються як керовані процеси створення, сприйняття, оцінки, освоєння і застосування педагогічних нововведень. Наводиться класифікація педагогічних інно- вацій, зокрема: за видами діяльності; за характером внесених змін; за масштабом внесених змін; за масш- табом використання; за джерелом виникнення.