ҐЕНЕЗА ПІДГОТОВКИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ЗАСОБОМ ПРИВАТ-ДОЦЕНТУРИ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ): МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАУКОВОГО ПОШУКУ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-96-2Ключові слова:
діяльнісний та комплексний методологічні підходи, наукові методи, науково-педагогічні кадри, приват-доцентураАнотація
Мета статті: розглянути особливості реалізації діяльнісного та комплексного методологічних під- ходів у контексті аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, теоретичних положень щодо методів дослідження із зазначеної проблеми. Методи дослідження: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, порівняння, пошуково-бібліографічний метод. Результати дослідження. Зазначено принципи діяльнісного підходу (розвитку, історизму, предметності; інтеріоризації та ексте- ріоризації; єдності будови зовнішньої та внутрішньої діяльності; активності), вимоги до комплексного підходу (встановлення взаємозв’язків досліджуваного явища, урахування зовнішніх впливів, усунен- ня випадкових факторів), вимоги до наукових методів (детермінованість, заданість ціллю досліджен- ня, результативність, надійність, ефективність). Діяльнісний підхід дає змогу визначити ефективність запровадженого інституту приват-доцентури в системі підготовки науково-педагогічних кадрів в уні- верситетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, спрямовує на виявлення його цільової, змістовної, процесуальної, організаційної та технологічної цілісності. Комплексний підхід уможливив вивчення предмета наукового дослідження – підготовка науково-педагогічних кадрів засобом при- ват-доцентури в дореволюційних університетах України – на основі виокремлених складників (потре- ба, суб’єкт, об’єкт, зміст діяльності, умови, результат). Акцентовано увагу на теоретичних положеннях щодо наукових методів (історико-порівняльний, історико-генетичний, історико-структурний, істори- ко-діахронний, хронологічний, моделювання, персоналістично-біографічний, контент-аналізу, інтер- претації та ін.), які використано в дослідженні. Висновки. Методологічне обґрунтування наукового дослідження дає можливість цілісно розкрити зазначену проблему.