ФЕНОМЕН УСПІШНОСТІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2023-102-4Ключові слова:
успіх, успішність, педагогіка успіху, успішність учня, самореалізація, ситуація успіхуАнотація
За мету у статті поставлено дослідження феномена успішності крізь призму педагогічної науки. Для досягнення мети застосовано такі теоретичні методи, як системно-структурний аналіз вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних джерел із проблеми успішності, узагальнення, порівняння і реінтерпретація отриманих даних. Методологію дослідження становлять особистісно орієнтований, акмеологічний, аксіологічний, компетентнісний і середовищний підходи. Результати. Дослідження феномена успішності дало змогу отримати такі результати: існує принципова відмінність між поняттями «успіх» і «успішність»; поняття «успішність» уважають хронотопним, яке складно піддається чіткому визначенню, оскільки пов’язане з індивідуальною системою цінностей; з’ясовано, що в сучасних дослідженнях відсутня однозначна позиція вчених щодо змістового навантаження поняття «успішність»; визначено, що поняття «успішність» має об’єктивний і суб’єктивний аспекти. Зазначено, що всебічному дослідженню феномена успішності сприятиме як вивчення досягнень сучасної психологоедагогічної науки, так і критичне осмислення й нове прочитання здобутків класичної педагогічної спадщини. Здійснено аналіз педагогічних ідей Г. Сковороди, К. Ушинського, А. Макаренка, Я. Корчака, В. Сухомлинського в контексті феномена успішності. За результатами дослідження уточнено поняття «успішність учня» як заснований на позитивному мисленні і способі життя цілісний комплекс властивостей особистості, що відображає визнання досягнень учня у шкільному колективі й найближчому соціальному оточенні та характеризує стан задоволення учня результатами власної діяльності, його прагнення гармонійно розвиватися і здатність продуктивно діяти в різних життєвих ситуаціях й повною мірою виконувати свої обов’язки. Висновки. Рефлексія класичної педагогічної спадщини та творчого доробку представників сучасної психолого-педагогічної науки дала змогу дійти висновку, що в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти цілком можливим є створення умов, що сприяють формуванню успішності зростаючої особистості, створенню платформи для її успішного соціального старту.