СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВОМЕТОДИКИ: ГЛОБАЛЬНИЙ І НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ

Анотація

Мета розвідки – визначення сучасних трендів розвитку української лінгвометодики на основі розуміння глобальних викликів, що вливають на трансформування освітньої системи. Для досягнення мети використано такі методи: аналіз наукових джерел і нормативних документів (постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, концепцій, навчальних програм); теоретичне осмислення й узагальнення наукових засад досліджуваної проблеми; індуктивно-дедуктивний метод, абстрагування та ідеалізація у визначенні трендів розвитку національної лінгвометодики у 20-ті роки ХХІ ст. Результати дослідження. На визначення сучасних трендів в українській лінгвометодиці впливають чинники глобального характеру (наслідки пандемії коронавірусної хвороби, соціальні трансформації й масштабні потрясіння), національного (відповідність європейської та української освітніх систем рівневі технологічного розвитку; гібридна війна від 2014 р. й повномасштабна – від 2022 р., спотворена демографічна ситуація, освітня міграція й еміграція українців, зокрема здобувачів освіти і вчителів) характеру. Виокремлюємо п’ять трендів розвитку української лінгвометодики в сучасних реаліях: 1) трансформація української лінгвометодики; 2) міжпредметна інтеграція; 3) діджиталізація предметів мовно-літературної освітньої галузі; 4) упровадження норм нової редакції Українського правопису в шкільну мовну практику; 5) експертне оцінювання (сертифікація) професійних компетентностей учителів. Висновки. Виокремлені в розвідці тренди розвитку української лінгвометодики в 20-ті роки ХХІ ст. спрямовано на розуміння сутності трансформаційних процесів, що відбуваються в останні п’ять років у шкільній мовній освіті. Дискусія про те, як ці трендові напрями впливають на навчання української мови підлітків покоління Альфа, дасть змогу вибрати ефективні методики, змоделювати нові підходи й технології навчання, що відповідатимуть потребам наступних п’яти-десяти років. Отже, йдеться, власне, не про вдосконалення, осучаснення чи реорганізацію освітньої системи, а про її трансформацію – якісні зміни «правил гри»: підходів, принципів, методів, прийомів і засобів навчання.