ПЕДАГОГІЧНА ІНТЕРНАТУРА ЯК ЧИННИК ПЕРВИННОЇ АДАПТАЦІЇ МОЛОДОГО СПЕЦІАЛІСТА

Анотація

Мета. У статті розкрито сутність педагогічної інтернатури як чинника первинної адаптації молодих учителів в Україні. Актуалізовано потребу в системній моделі професійного становлення початківців на основі аналізу національного законодавства, міжнародного досвіду та теоретичних концепцій професійного розвитку. Методи. Методологічну основу дослідження складають професійно-орієнтований та особистісно-орієнтований підходи. Використано теоретичні методи (аналіз нормативних актів, наукової літератури, міжнародних практик, оцінка змісту тренінгів, узагальнення моделей наставництва), емпіричні (анкетування 45 педагогічних працівників приватного закладу освіти, аналіз практик програми «Teach for Ukraine»). Результати. Здійснено узагальнення сучасного стану педагогічної інтернатури в Україні, виокремлено виклики, пов’язані з нормативною невизначеністю, формалізмом у впровадженні та недостатньою підготовкою наставників. Представлено результати емпіричного опитування, що виявило дві домінантні потреби молодих учителів – фахове вдосконалення та психологічна підтримка. Проведено порівняльний аналіз моделей інтернатури у Німеччині, Великій Британії, Канаді, США, Фінляндії та Японії. Висновки. Педагогічна інтернатура є ефективним механізмом професійної адаптації, що потребує подальшого нормативного розвитку, науково-методичного забезпечення та ресурсної підтримки. Її вдосконалення в умовах післявоєнного відновлення освіти має спиратися на міжнародний досвід, потреби молодих педагогів та принципи сталого професійного зростання.