ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ): МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Метою статті є виявлення соціально-економічних, політико-ідеологічних, педагогічних й організаційно-методичних передумов, що впливали на розвиток іншомовної підготовки вчителів початкової школи в Україні у визначений період. Методи. На основі аналізу архівних даних, історико-літературних та інших джерел досліджуваного періоду узагальнено особливості навчання іноземних мов майбутніх учителів початкової школи у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття та визначено перспективи використання результатів дослідження у сучасних закладах освіти. Результати. Концентрація стратегічних елементів в практичних освітньо-професійних програмах позбавляла здатності до оперативного реагування стосовно впровадження методичних інновацій світового педагогічного дискурсу. В той час, коли західні освітні системи активно залучали особистісно-орієнтований та прагматичний підходи до вивчення іноземної мови, освітній процес в радянських закладів вищої педагогічної освіти орієнтувався на структурно-функціональну модель. Це суттєво обмежувало можливості впровадження методичного різноманіття до навчального процесу, оскільки іншомовна мовленнєва діяльність не лише обмежувалася, але й визначалася її внутрішня пріоритетність. За таких умов, активно розвивалася формалізація освіти, яка підсилювалася традиційною для тогочасного суспільства елімінацією ініціативності з боку вчителя. У результаті, вивчення іноземних мов не закладало необхідний фундамент іншомовної компетенції, а передбачало кількісне накопичення знань лінгвістичних елементів. Система іншомовної теоретичної підготовки вчителів початкової школи в період становлення української системи освіти зіткнулася з практичною проблемою реалізації нових методичних підходів. Передовсім, варто зауважити складність переходу науково-педагогічної спільноти до нових стандартів викладання. Також проблемним моментом постала потреба зміни (подекуди доволі кардинальної) навчально-методичних стандартів педагогічної діяльності в сфері навчання іноземних мов. Усі ці аспекти підсилювалися складним соціально-економічним станом освіти загалом, що призвело до відтермінування швидкого переходу специфіки підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Зі стабілізацією ситуації в освітній сфері, розпочалася активна робота щодо навчально-методичного оновлення програм підготовки майбутніх вчителів. Висновки. Найбільш значимими факторами, які сприяли оновленню теоретичної парадигми процесу навчання іноземних мов стали: зняття ідеологічних упереджень при формуванні професійних стандартів підготовки педагога; можливість долучення до досвіду інших країн у використанні ефективних підходів до вивчення іноземної мови; дотримання принципів гуманізації освіти, які надавали пріоритет особистісно-орієнтованому навчанню; перехід системи підготовки вчителя початкової школи з адміністративних до варіативних вимірів з активних залученням гнучких навичок; переорієнтація від здатності знати іноземну мову до формату розуміти її та використовувати в іншомовному середовищі.