ФОРМУВАННЯ СОЦІОЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ НА РІВНІ МІСЦЕВИХ ГРОМАД

Анотація

Мета. Дослідження спрямоване на визначення ролі співпраці громад та закладів освіти у формуванні соціоемоційних навичок (СЕН) здобувачів освіти в умовах післявоєнного відновлення України та екологічної діяльності. Особлива увага приділяється інтеграції цінностей сталого розвитку й екологічної свідомості в освітній процес, що є необхідною умовою для підготовки молоді до активної участі у суспільному житті та екологічних практиках. Методи. Використано аналіз наукових публікацій (Google Scholar, Web of Science, Springer), нормативно-правових документів та емпіричних даних громадських організацій за 2016–2024 рр. Застосовано онлайн-опитування серед дітей та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також методи спостереження, узагальнення та статистичної обробки даних. Дослідження проводилося у два етапи: до пандемії та під час війни, що дало змогу врахувати різні контексти формування СЕН і виявити специфіку їх розвитку в умовах підвищеного стресу та невизначеності. Результати. Установлено, що освітні заклади й громади відіграють ключову роль у розвитку соціоемоційних навичок, які забезпечують стійкість, емпатію, відповідальність, комунікацію та здатність до командної роботи. В умовах екологічних викликів особливого значення набуває формування навичок природокористування та екологічної свідомості. Прикладом практичної діяльності стала організація збору й утилізації батарейок, що сприяє розвитку відповідальності та колективної взаємодії. Дослідження підтвердило, що участь молоді у громадських екологічних проєктах підвищує рівень соціалізації, формує відчуття спільності та колективної відповідальності, а також стимулює екологічно свідомі моделі поведінки. Висновки. Соціоемоційні навички є визначальним чинником у формуванні екологічної свідомості та сталого розвитку суспільства. Саме громади у співпраці з освітніми закладами створюють умови для інтеграції екологічних цінностей у навчальний процес, сприяють згуртованості та підготовці молоді до активної участі в екологічних практиках. Практична цінність дослідження полягає у виробленні стратегій інтеграції СЕН у систему освіти та залученні громад до екологічних ініціатив, що забезпечує безпечне середовище для майбутніх поколінь і посилює роль громад як стейкхолдерів освітніх змін.