МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СТИЛІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАУКОВО-ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

В умовах стрімкої трансформації вищої школи розвиток стилістичної компетентності здобувачів уже не обмежується лінгвістичним циклом, а стає фундаментальним елементом їхньої загальної професійної та дослідницької культури. Мета. Статтю присвячено обґрунтуванню міждисциплінарного підходу до формування стилістичної компетентності майбутніх фахівців у процесі їхньої науково-лінгвістичної підготовки в закладах вищої освіти, зокрема під час вивчення таких ОК, як «Основи філологічних і педагогічних досліджень», «Методологія та організація наукових досліджень», «Українська мова за професійним спрямуванням». Методи. У дослідженні застосовано аналіз наукових праць із лінгводидактики, системний аналіз освітніх програм, порівняння вимог до підготовки бакалаврів і магістрів, а також моделювання системи практичних завдань для аудиторної роботи. Результати. Доведено, що формування стилістичної компетентності має відбуватися наскрізно через інтеграцію мовних та методологічних дисциплін. Розроблено комплекс завдань для студентів бакалаврату (укладання глосаріїв, робота з аналітичними матрицями стилів, бібліографічний опис джерел) та магістратури (реконструкція наукового тексту, порівняльний аналіз дефініцій, кейс-стаді з академічної доброчесності). Акцентовано на необхідності перенесення основної частини практичної роботи в аудиторію задля розвитку критичного мислення здобувачів та мінімізації неконтрольованого використання інструментів штучного інтелекту. Обґрунтовано відмінності у вимогах до академічного письма на різних рівнях освіти – від засвоєння стандартів на бакалавраті до вибудовування авторської наукової стратегії у магістратурі. Висновки. Упровадження міждисциплінарного підходу забезпечує трансформацію стилістичних знань у прикладний інструмент наукового пошуку. Вивчення методології досліджень у синергії зі стилістикою дає змогу майбутнім фахівцям успішно презентувати результати власної праці, дотримуючись етичних норм академічної комунікації та вимог академічної доброчесності.