СЕНСОЖИТТЄВИЙ УНІВЕРСУМ МАРІЇ ПЕНТИЛЮК І НІЛИ ВОЛОШИНОЇ: СМИСЛОТВОРЕННЯ В НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Мета. У статті здійснено концептуальну реконструкцію сенсожиттєвого універсуму М. Пентилюк і Н. Волошиної як двох комплементарних моделей української мовно-літературної освіти: комунікативно-діяльнісної та культурно-інтерпретаційної. Методи. Використано поняттєво-термінологічний, персонологічний, порівняльний, структурно-логічний і проєкційний аналіз; матеріалом стали праці М. Пентилюк про мовну особистість, культуру професійного спілкування й інтегративну підготовку майбутнього вчителя-словесника, а також сучасні дослідження спадщини Н. Волошиної, зокрема праці про наукову школу, виразне читання, діалог мистецтв, національно-культурну ідентичність і патріотичне виховання. Результати. Доведено, що наукова діяльність обох професорок є формою культурно-освітнього служіння українському слову, дитині, учительству і майбутньому України. Універсум М. Пентилюк вибудовується навколо мовної особистості, комунікативної діяльності, професійного мовлення, інтеграції філологічних дисциплін; універсум Н. Волошиної – навколо учня-читача, художнього слова, естетичного виховання, діалогу мистецтв, національно-культурної ідентичності та навчальної книги як культурно-методичного тексту. Запропоновано порівняльну модель, що співвідносить спадщину вчених із проєкціями ОДМ: цільовою, програмною, декомпозиційною, методичною, взаємодійною, контентною, моніторинговою, ціннісною і розвитковою. Висновки. М. Пентилюк і Н. Волошина не дублюють одна одну, а творять цілісну матрицю сучасної мовно-літературної освіти: перша забезпечує дію словом, друга – інтерпретацію і переживання слова. У синтезі вони формують методологічне підґрунтя для моделі Я-особистості майбутнього, здатної мислити, говорити, читати, творити, оцінювати й відповідально діяти.