ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОРОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2026-114-16Ключові слова:
викладач, неперервна освіта, підвищення кваліфікації, професійний саморозвиток, самоосвіта, цифрові технологіїАнотація
В оглядовій статті обґрунтовано актуальність підвищення ефективності самоосвітньої діяльності науково-педагогічних і педагогічних працівників. Метою статті є теоретичний аналіз та узагальнення цифрових технологій у професійному саморозвитку викладачів закладів фахової передвищої освіти. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел, систематизація та узагальнення матеріалів. Результати. Установлено потенціал цифрових ресурсів як інструменту розвитку професійних компетентностей викладачів та стимулювання інноваційної діяльності в закладах освіти. З’ясовано, що цифрові технології відіграють ключову роль у забезпеченні доступності, гнучкості та персоналізації процесів професійного саморозвитку викладачів у сучасному освітньо-цифровому середовищі. Рівень цифрової грамотності та володіння інструментами цифрової діяльності виступає визначальним чинником ефективного професійного зростання й підвищення конкурентоспроможності викладачів закладів фахової передвищої освіти. Пропоновано створювати авторські онлайн-спільноти як інноваційний засіб професійного саморозвитку викладачів, який поєднує цифрові платформи та традиційні методи підвищення кваліфікації і забезпечує ефективний обмін досвідом, постійну професійну підтримку та стійкий розвиток компетентностей викладачів. Установлено, що найбільш результативним підходом до посилення професійного саморозвитку викладачів є інтеграція наявних методів у нову альтернативну модель, здатну підвищити ефективність або частково замінити традиційні системи підвищення кваліфікації. Акцентовано увагу на етичних і правових ризиках використання цифрових технологій у професійній діяльності викладачів, зокрема щодо захисту персональних даних, збереження інтелектуальної власності, інформованої згоди та прозорості отриманих даних. Обґрунтовано, що збереження цифрової нерівності, пов’язаної з обмеженим доступом до технічних ресурсів і стабільного Інтернет-з’єднання в умовах воєнного стану, створює ризики поглиблення освітнього дисбалансу за умов обов’язкового впровадження цифрових практик у діяльність викладачів. Висновки. Теоретичне узагальнення наукового підґрунтя для обґрунтованого прогнозування тенденцій професійного саморозвитку викладачів закладів фахової передвищої освіти.