Збірник наукових праць «Педагогічні науки»

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОНЦЕПТ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

Любов Євгенівна Петухова, Олександра Олексіївна Поспєлова — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Мета статті полягає в теоретичному аналізі значимості та практичному обґрунтуванні ролі трисуб’єктної дидактики у роботі вчителя початкових класів; висвітлені проблем та впливу штучного інтелекту на освітній процес молодших школярів. Методи. Під час написання статті автори використовували наступні науково-педагогічні методи дослідження: метод аналізу методичної та педагогічної літератури; теоретичні (аналіз, індукція, систематизація, узагальнення, порівняння), емпіричні (опитування, бесіда, інтерв’ювання); методи статистичної обробки. Результати. Підсумки проведеного опитування, яке здійснювалось серед вчителів початкових класів, доводять значимість побудови освітнього процесу початкової школи згідно концепції трисуб’єктної дидактики, а також актуальність та доцільність введення нового суб’єкта в освітню систему – штучного інтелекту. Це підтверджується високими результатами впливу цих технологій на якість знань та умінь учнів, підвищення мотивації та пізнавальної активності молодших школярів під час засвоєння освітніх компонентів. Висновки. У ході дослідження, автори дійшли висновку, що в сучасних умовах, коли освітня система стикається з зовнішніми проблемами такими як: війна, обстріли, відключення світла, втрата змоги навчання в закладі освіти офлайн тощо, організація освітнього процесу має спиратись на концепцію трисуб’єктної дидактики, яка в свою чергу, дає змогу побудувати ефективний освітній простір для якісного засвоєння освітніх компонентів молодшими школярами завдяки інструментам ІКТ та ШІ; сприятиме розвитку у дітей навичок soft skills, підвищенню мотивації та стимулюванню їх до активної пізнавальної діяльності. Зі сторони вчителів, це дасть змогу автоматизувати більшість завдань, що дозволить приділяти більше персоналізованої уваги учням.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ілля Васильович Рибалко — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Мета: аналіз теоретичних аспектів підготовки фахівців позашкільної освіти до соціокультурної діяльності у громадах. Методи: аналіз літератури (законодавчі акти, наукові статті та підручники); теоретичний аналіз (різні аспекти соціокультурної діяльності та позашкільної освіти, аналіз їх сутності, цілей, принципів); синтез інформації; порівняльний аналіз; системний підхід (підготовка фахівців розглядається як комплексна система, що включає різні компоненти). Результати: у статті здійснено аналіз теоретичних аспектів підготовки фахівців позашкільної освіти саме в контексті соціокультурної діяльності в громадах; актуалізовано питання підготовки фахівців позашкільної освіти в сучасних умовах, з урахуванням нових викликів (наприклад, необхідність роботи з внутрішньо переміщеними особами); сформульовано конкретні рекомендації щодо вдосконалення процесу підготовки фахівців позашкільної освіти для соціокультурної діяльності. Висновки. У статті визначені суть та зміст поняття «соціокультурна діяльність», її мета, обʼєкт, предмет та цілі. Також визначаються поняття «соціокультурне середовище», «соціокультурна сфера», вказується мета позашкільної освіти, предмет та принципи підготовки фахівців позашкільної освіти до соціокультурної діяльності в громаді, визначається поняття культурного дозвілля школярів. Запропоновані засоби роботи для покращення навчального процесу фахівців позашкільної освіти для соціокультурної діяльності. Наголошено на важливості інклюзивної освіти та національно-патріотичного виховання. Проаналізовано протиріччя підготовки фахівців позашкільної освіти.

НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ З ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Ірина Миколаївна Цюпак — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

У статті висвітлено наукові дослідження з проблеми формування компетентностей дитини дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Виконання вимог Стандарту дошкільної освіти забезпечується з урахуванням задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей дитини в найбільш оптимальній для кожної дитини формі, тому вбачаємо актуальність дослідження в аналізі педагогічної, психологічної, корекційної та методичної літератури з проблеми формування компетентностей дитини дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Мета статті – теоретичний аналіз досліджень з проблеми формування компетентностей дитини дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Аналіз наукових публікацій з проблеми формування компетентностей дитини дошкільного віку з особливими освітніми потребами засвідчив дослідженність вагомого прошарку компетентностей, однак деякі з них мають інтегрований характер, що показує їх взаємо проникність у організації освітньо-виховної роботи: рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, соціально-громадянська, природничо-екологічна та навички, орієнтовані на сталий розвиток, предметно-практична та технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька, ігрова, мовленнєва, художньо-мовленнєва, мистецько-творча. Здійснене дослідження з проаналізованих джерел з проблеми формування компетентностей дитини дошкільного віку з особливими освітніми потребами, дав можливості стверджувати про малодослідженність явища формування дослідницької компетентності, як окремої складової у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, проте здійснений аналіз розкрив можливості інтегрованого підходу щодо формування життєвих компетентностей дітей з особливими освітніми потребами. Перспективи подальших розвідок будуть спрямовані на обґрунтування напрямів формування дослідницької компетентності дитини дошкільного віку з особливими освітніми потребами та визначення ефективних засобів.

ПЕДАГОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Оксана Олексіївна Вашак, Світлана Сергіївна Бурсова — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Анотація. У статті висвітлена роль гри у розвитку дітей раннього віку як важлива наукова проблема у галузі дошкілля. Акцентовано увагу на важливості фахового підходу та високої професійної компетентності педагогів до використання ігор у закладах дошкільної освіти. Розкриті різні форми, методи та засоби створення ігрової діяльності у групах раннього віку відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти. Розкриваючи актуальність зазначеної наукової проблеми, наголошено на тому, що останнім часом, у системі дошкільної освіти спостерігається стійка тенденція у домінуванні пріоритету навчальної діяльності, і разом з тим, у виявленні недостатньої уваги до розвитку дітей у процесі гри. Акцентовано увагу на тому, що педагог має труднощі у підборі розвивального ігрового матеріалу. Це пов’язано з неготовністю вихователя проектувати сучасне предметно-ігрове середовище в освітньому просторі закладу дошкільної освіти. Мета статті полягає у тому, щоб розкрити педагогічне значення ігрової діяльності дітей раннього віку у закладах дошкільної освіти. Серед методів дослідження представлений науковий аналіз психолого-педагогічних джерел, пріоритетних документів української державної освітньої політики, де окреслені різні проблеми, пов’язані з організацією виховного процесу та розвитком дітей раннього віку у закладах дошкільної освіти, розкрита роль ігрової взаємодії, а також емпіричні дослідження та спостереження за ігровою діяльністю дітей у групах раннього віку. Детальний аналіз праць різних науковців, дав можливість розкрити важливу роль та довести педагогічне значення ігрової діяльності у розвитку дітей раннього віку. Констатація результатів засвідчила про необхідність подальшого розвитку та вдосконалення педагогічних підходів до використання ігор для підвищення якості освітнього середовища у закладах дошкільної освіти. Підкреслюючи важливу роль ігрової діяльності у процесі організації освітнього середовища у групах раннього віку, наголошується на тому, що важливою педагогічною умовою є проведення ігор-занять, спрямованих на специфічні види діяльності, зокрема, сюжетне конструювання, під час якого, діти можуть набувати навичок перенесення одного способу дії на інші ситуації або предмети. Розкрита головна перевага гри, яка полягає у тому, що в ній формується особистість дитини. Отже, у висновках підкреслюється, що гра, є потребою дитячого організму, який активно розвивається на цьому віковому етапі і потребує великої уваги з боку педагогів. Тому створення ігрового середовища в освітньому просторі закладів дошкільної освіти, є головною умовою успішного розвитку дитини раннього віку.

ІНТЕГРАЦІЯ ЦИФРОВОЇ ГЕЙМІФІКАЦІЇ В ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

Валентина Геннадіївна Бурак — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Метою дослідження є здійснення аналізу особливостей використання цифрової гейміфікації в професійній підготовці майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Для досягнення поставленої мети в статті використано теоретичні методи: теоретичний аналіз наукових джерел з метою визначення стану, місця та ролі гейміфікації в освітньому процесі; термінологічний метод застосовано для уточнення смислового поля головних дефініцій дослідження; систематизацію та класифікацію емпіричної інформації щодо використання цифрової гейміфікації; методи порівняльного аналізу, інтерпретації та узагальнення фактів. Результати. Досліджено результати сучасної психолого-педагогічної науки щодо питання використання цифрової гейміфікації в освітній і науковій діяльності в закладах освіти. Здійснено аналіз дефініцій поняттєво-категоріального апарату означеного дослідження, а саме «гейміфікація», «цифрова гейміфікація», «мобільні застосунки», «гра-симулятор». Розглянуто можливості використання цифрової гейміфікації в освітньому процесі під час підготовки здобувачів освіти. Охарактеризовано мобільні застосунки для підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи через їхній зміст, характерні ознаки й можливості. Досліджено технологію гейміфікації через поєднання окремих елементів: сюжету, визначення ролей, спільної роботи, правил, епічного значення, віртуальності. Розглянуто процес інтеграції гейміфікації в освітній процес через усукупнення етапів. Доведено важливість гейміфікації для професійної підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи пов’язана з низкою переваг використання означеної технології. Висновки. Засвідчено необхідність використання цифрової гейміфікації в професійній підготовці майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Доведено роль інтеграції цифрової гейміфікації в професійну підготовку майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи для суттєвого покращення якості навчання, підвищення мотивації студентів та їхньої підготовки до реальних умов майбутньої професійної діяльності

ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Олена Михайлівна Кондратьєва — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Формування граматичної компетентності є невід’ємною складовою іншомовної підготовки та має вирішальне значення у професійній діяльності. Важливими для випускників спеціальності 015.39 «Професійна освіта. Цифрові технології» є навички міжкультурної комунікації задля забезпечення уникнення непорозумінь у контексті сприйняття та обміну інформацією соціокультурного значення. Формування граматичної компетентності є складовою розвитку гармонійної, освіченої особистості. Метою дослідження було визначити особливості формування граматичної компетентності у процесі освітньої підготовки майбутніх фахівців з цифрових технологій. У статті проаналізовано застосування дискусійних та симуляційних методів упродовж вивчення дисципліни «Англійська мова (за професійним спрямуванням)». Наведено приклади застосування цих методів у контексті комунікативного підходу, де акцентовано увагу на використанні мови у професійно-орієнтованих ситуаціях, що сприяє більш ефективному залученню студентів у процес формування граматичних навичок. Розглянуто застосування інтерактивних платформ під час самостійної роботи студентів та наведено практичні завдання, які були використанні для формування граматичних навичок студентів. У дослідженні також аналізується роль сучасних технологій, які надають студентам додаткові можливості для формування практичних граматичних навичок та самостійної роботи. Зазначено, що індивідуальний підхід до кожного студента та створення комфортного освітнього онлайн-середовища сприяє ефективному формуванню граматичної компетентності. Наведено переваги використання освітнього онлайн-середовища, а саме можливість індивідуалізації навчання, доступності, розвитку цифрових навичок, що сприяє вирівнюванню можливостей для усіх учасників. Зазначено, що завдяки онлайн-інструментам викладач має можливість створювати персоналізовані завдання, які враховують індивідуальні потреби та інтереси студентів, що підвищує їхню мотивацію та сприяє кращому засвоєнню граматичного матеріалу. Підкреслено, що інноваційні та інтерактивні методи в контексті професійно-орієнтованої змісту сприяє ефективному формуванню дослідженого поняття.

ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙ

Станіслав Вікторович Подолянчук — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Мета статті – визначення змістовного наповнення та особливостей вивчення закономірностей і різновидностей розрахунку деталей машин та елементів конструкцій на розтягання під час підготовки учителів трудового навчання та технологій. Методологія і методи. Методологічна основа проведеного дослідження ґрунтується на застосуванні системного підходу до аналізу освітнього процесу підготовки вчителів трудового навчання та технологій. При цьому були використані методи аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування та узагальнення. Результати. Стаття присвячена питанням підготовки учителів трудового навчання та технологій. Проаналізовані особливості її технічної складової, зокрема вивчення різних видів опору матеріалів. Наведені приклади практичного використання деталей машин та елементів конструкцій, які працюють на розтягання. Розглянуті закономірності розрахунку деталей машин те елементів конструкцій на розтягання. Показана відмінність кінцевих результатів таких розрахунків залежно від різних параметрів (геометричних розмірів, температури). Висновки. Визначені основні інтегральні компоненти (етапи), які слід розглядати у процесі ознайомлення майбутніх учителів трудового навчання та технологій з різними видами техніки. Серед таких компонентів (етапів) – вивчення принципів роботи, конструювання, виготовлення та використання (експлуатація) техніки. Показана важливість вивчення розтягання як важливої складовою технічної підготовки учителів трудового навчання та технологій. При цьому основну увагу слід приділити розрахунку на міцність, як характеристики, яка фактично визначає надійність деталей, елементів конструкції чи машини в цілому. За основу слід взяти умову міцності, яка надалі трансформується у три основні розрахункові алгоритми. Серед таких розрахунків – проєктний (використовується при створенні нової техніки), перевірний (застосовується для перевірки умови міцності при використанні наявних деталей) та визначення максимального навантаження (трапляється в тих випадках, коли умови роботи достеменно невідомі та можуть змінюватись). Встановлена доцільність ознайомлення майбутніх учителів трудового навчання та технологій з основами розрахунку на жорсткість. Показана важливість формування у здобувачів вищої освіти відповідних навичок користування довідниковою літературою.

ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІКИ ПРИГОД У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Олександр Анатолійович Попов — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Статтю присвячено визначенню можливостей використання педагогіки пригод у процесі професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Презентовані результати отримані за підсумками першого етапу вивчення ефективності цієї методики. Методологічно означений етап дослідження було побудовано у формі підходу «desk research». Здійснено стисле термінологічне уточнення щодо базових понять дослідження, зокрема визначено сутність та співвідношення між педагогікою досвіду чи педагогікою переживань, педагогікою пригод, педагогікою пригод на відкритому повітрі. Запропоновано авторську дефініцію педагогіки пригод. Уточнено типові риси освітніх заходів із застосуванням педагогіки пригод. Встановлено, що ключовими елементами методології педагогіки пригод є діяльність і рефлексія. На підставі аналізу наукових публікацій обґрунтовано, що застосування педагогіки пригод у роботі із дорослою молоддю відкриває значні перспективи. Констатовано, що в США та Великій Британії педагогіка пригод часто тлумачиться як окрема професія, що відобразилося у відкритті відповідних освітніх програм в закладах вищої освіти. Базуючись на результатах закордонних досліджень, які вивчали впровадження елементів педагогіки пригод у професійну підготовку соціальних працівників, обґрунтовано ефективність такої діяльності. Відзначено запровадження американськими університетами спеціалізованих навчальних дисциплін щодо педагогіки пригод в межах освітніх програм із соціальної роботи на бакалавраті та магістратурі, а також окремі приклади функціонування освітніх програм із подвійними дипломами з соціальної роботи та педагогіки на відкритому повітрі. Визначено потенційні шляхи імплементації педагогіки пригод у освітній процес із підготовки майбутніх соціальних працівників, а саме: використання програм із педагогіки пригод у позанавчальній діяльності, застосування практичних елементів педагогіки пригод під час викладання курсів загального спрямування, запровадження тематичної навчальної дисципліни «Педагогіка пригод» до освітніх програм із соціальної роботи на бакалаврському чи магістерському рівнях.

ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕЙМІФІКАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Олена Валеріївна Саган, Світлана Дмитрівна Яковлєва — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Сучасна освіта потребує інноваційних підходів, які здатні підвищити ефективність навчання та залучення студентів. Одним з таких підходів є гейміфікація, яка дозволяє інтегрувати ігрові елементи у навчальний процес для підвищення мотивації та залученості учнів. Водночас існує необхідність дослідження рівня обізнаності вчителів з питань гейміфікації та її впливу на освітній процес. Метою даної статті є дослідження рівня обізнаності вчителів з питань гейміфікації, розробка та апробація авторського курсу для підготовки педагогів до ефективного використання, проєктування та реалізації гейміфікації в освітньому середовищі. У дослідженні використано методи: анкетування, спостереження, аналіз літературних джерел, а також методи кількісного та якісного аналізу для оцінки ефективності впровадження гейміфікації в навчальний процес. Результати. Вивчення рівня обізнаності вчителів з питань гейміфікації показали, що респонденти усвідомлюють актуальність окресленої проблеми, зацікавлені в отриманні якісної інформації про можливості гейміфікації, вбачають її поліпшувальним чинником для мотивації та залученості учнів до навчання, особливо в умовах змішаної та дистанційної освіти, але у більшості своїй мають фрагментарні уявлення про гейміфікацію, як сучасну освітню технологію, плутають з організацією дидактичних ігор, не мають системного розуміння та досвіду впровадження гейміфікації в освітній процес. У статті пропонується організація відповідного навчання для педагогів в межах дисципліни «Гейміфікація освітнього процесу». Представлений зміст, організація електронного навчального курсу, моніторинг сформованості компетентностей (когнітивний, мотиваційний, діяльнісний компоненти) щодо впровадження гейміфікованого підходу в освіті дозволило нам зробити висновки, що гейміфікація сприяє підвищенню мотивації та залученості здобувачів, а також розвитку критичного мислення, командної роботи та інших м’яких навичок. Гейміфікація має значний потенціал для покращення якості освітнього процесу, але вимагає обережного та зваженого підходу. Подальші дослідження можуть зосередитися на удосконаленні змісту та методів впровадження гейміфікації в освітньому середовищі.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО- ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Олександра Євгенівна Халло — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

У статті обґрунтовано організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців медичної галузі, які реалізуються у спеціально створеному інформаційно-освітньому середовищі закладів вищої освіти. Уточнено дефініції понять «організаційно-педагогічні умови» та «інформаційно-освітнє середовище». Дослідники розглядають педагогічні умови як чинник стимулювання активності студентів, що сприяє свідомому засвоєнню навчального матеріалу та забезпечує максимально високий результат діяльності. Установлено, що інформаційно-освітнє середовище сприяє забезпеченню єдиними технологічними засобами діяльність викладачів і студентів та має на меті формування розвиненої особистості майбутнього професіонала медичної галузі, який володіє високою інформаційною культурою. Якість інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти зумовлена низкою чинників: потребою реформування систем навчання відповідно до вимог інформаційного суспільства; необхідністю динамічної адаптації студентів до соціальних змін, що відбуваються; зростанням швидкості передавання інформації. Визначено організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців медичної галузі серед яких: мотивація до професійної діяльності та технологічний супровід навчально-методичного забезпечення в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти. З’ясовано, що однією із найважливіших умов підвищення якості підготовки студентів медичних спеціальностей у закладах вищої освіти є формування їх професійної мотивації. Доведено, що від організаційно-педагогічних умов організації освітнього середовища, вибору методів, форм, засобів навчання, залежить результат педагогічного процесу у вищій школі. Результати дослідження переконливо свідчать, про необхідність збільшення практично-спрямованих інформаційних освітніх ресурсів у підготовці майбутніх фахівців медичної галузі.

ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ РОЗВ’ЯЗАННІ ТОТОЖНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ВИРАЗІВ У КУРСІ АЛГЕБРИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Олена Георгіївна Бурцева — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Важливе місце в шкільному курсі математики відводиться вивченню змістової лінії курсу – вирази та їх тотожні перетворення. Розвивається культура виконання тотожних перетворень, спираючись на закріплені знання властивостей операцій та алгоритмів їх виконання. Високий рівень виконання тотожних перетворень проявляється в умінні обґрунтовувати перетворення, в спроможності виявляти зміну області визначення у послідовному ланцюжку тотожних перетворень, а також у швидкості та безпомилковості виконання перетворень. У статті розкривається методичні особливості вивчення тотожних перетворень та дослідження рівня успішності учнів у курсі алгебри в закладах загальної середньої освіти за допомогою аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури, навчально-методичних посібників, підручників, дидактичних матеріалів вивчення досвіду провідних педагогів. Наведено результати педагогічного експерименту щодо рівня успішності учнів з тотожних перетворень виразів у курсі алгебри в закладах загальної середньої освіти. Представлено порівняльний аналіз програм та підручників з теми «Тотожні перетворення виразів». Виділено основні види тотожних перетворень виразів у курсі алгебри в закладах загальної середньої освіти та етапи їх вивчення. Розкрито поняття «медіаосвітні технології» як засіб подання інформації для зацікавлення учнів на уроках математики. Детально проаналізовано основні типові помилки, які допускають учні у процесі виконання тотожних перетворень виразів, наведено можливі шляхи їх попередження та усунення. Дослідження присвячено актуальній темі, тому що у процесі вивчення перетворень виразів в курсі алгебрі учні розвивають необхідні навички для розв’язування рівнянь та нерівностей, а також для доведення тотожностей. Медіатехнології є ключовим поняттям, яке охоплює технічні, інструментальні техніки, прийоми, а також смислові, художні, це засіб стимулювання бажання самоосвіти, самопідготовки, постійного прагнення до знань. Проведено експериментальну перевірку рівня успішності учнів (розроблені завдання для самосвітної роботи) з тотожних перетворень виразів у курсі алгебри в закладах загальної середньої освіти, а саме за допомогою χ 2 – критерій Пірсона були порівняні бали з самостійних робіт учнів 11 класу.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ДОСВІД У ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА

Вікторія В’ячеславівна Зайцева, Валерія Вікторівна Самойленко — Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті становить відносно досліджене явище попри те, що воно не було центром уваги дослідників до початку XXI ст. Педагоги та дослідники вивчають проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій у контексті знаходження нових способів інтеграції таких технологій у навчальну діяльність. Однак, усупереч дослідженості інформаційно-комунікаційних технологій постають усе нові й нові питання, пов’язані з постійним розвитком галузі. Мету поданої розвідки становить висвітлення досвіду розробки й тестування додатків, як основного виду діяльності протягом навчальної практики «Інформаційно-комунікаційні технології в школі» у студентів-педагогів. Це уможливлює виявлення типів інформаційно-комунікаційних завдань. Методи. Досягнення поставленої мети передбачає послуговування такими теоретичними методами дослідження, як аналіз, систематизація й узагальнення використаних у розвідці джерел, синтез та інтерпретація отриманої інформації. У розвідці інтерактивні завдання класифіковано на три типи: пояснювальні, тренувальні вправи та завдання для перевірки набутих компетенцій. Досвід проведення навчальної практики «Інформаційно-комунікаційні технології в школі» доводить беззаперечну необхідність подібної діяльності, що ознайомлюватиме студентів-педагогів із технічними аспектами викладання та планування уроків. Збір зворотнього зв’язку демонструє щире зацікавлення такими сферами роботи. Студенти діляться досвідом відкриття для себе різних нових підходів до розробки завдань, додатків, які покращують роботу з матеріалом тощо. Педагог, який пройшов таку практику впевненіше почуватиметься не лише під час роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями на заняттях у закладі середньої освіти, але й упродовж формування власного спецкурсу, викладання в дистанційному та змішаному форматах.

ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО КОНТЕНТУ ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Fri, 04 Oct 2024 00:00:00 +0000

Метою статті є визначення особливостей дизайну цифрового контенту для здобувачів початкової освіти у контексті аналізу колористики, типографіки та композиції цифрових навчальних матеріалів. Методами дослідження слугували: метод аналізу науково-педагогічної літератури, припущення, методи порівняння, систематизації та класифікації даних, метод узагальнення. Допоміжними методами дослідження стали метод інформаційного пошуку, а також бібліографічний метод. Результати дослідження засвідчили, що проблема дизайну цифрового освітнього контенту для молодших школярів є надзвичайно актуальною на сучасному етапі реформування початкової освіти, адже глобальна цифровізація навчальних матеріалів потребує інноваційних підходів до їх якісного оформлення. У статті акцентується увага на трьох основних компонентах дизайну цифрового освітнього контенту: композиції, колористиці та типографіці, вдале поєднання яких підвищує результати візуального сприймання інформації молодшими школярами. З’ясовано, що типологія цифрового освітнього контенту початкової школи включає в себе не тільки традиційні мультимедійні презентації, а й шкільні веб-сайти, розважальний освітній контент, відеоролики, відеоінструкції, мультимедійні посібники, буклети, художні освітні проекції тощо, створення яких вимагає від педагога інноваційних дизайнерських рішень. Визначено, що у навчанні дітей молодшого шкільного віку необхідно чергувати різні типи цифрового контенту, відповідно до психологічних особливостей цього вікового періоду. Відтак способи дизайнерського оформлення цифрових начальних матеріалів теж мають ґрунтуватися на засадах індивідуалізації й особистої орієнтації у навчанні. Результати дослідження привели до таких висновків: якісно оформлений цифровий освітній контент дозволяє інтенсифікувати процес навчання молодших школярів, активізувати їх креативність, підвищити рівень пізнавального інтересу. Проектування цифрового навчального контенту на основі сучасних рішень освітнього дизайну дозволяє створити унікальну траєкторію навчання для кожного учня.