ЕСПЕРАНТО-РУХ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН: ВІД МИНУЛОГО ДО СУЧАСНОСТІ
Ключові слова:
есперанто, есперанто-рух, есперанто-просвіта, культурницький, освітній, пропагандистський напрями есперанто-рухуАнотація
У статті схарактеризовано сучасний стан вітчизняного есперанто-руху як соціокультурного феномена. З’ясовано, що есперанто – найбільш поширена планова міжнародна мова, яка не претендує замінити собою етнічні мови, а прагне стати допоміжним засобом міжнародного спілкування різномовних людей. Есперанто (есп. esperanto – той, хто сподівається) – міжнародна мова, створена польським лікарем і поліглотом Людовиком Лазарем Заменгофом у 1887 р. на основі найпоширеніших європейських мов та інтернаціональної лексики. Есперанто має на меті створення безпосередніх та однакових можливостей для кожної людини в міжнародних стосунках. Аналіз сучасного розвитку есперанто-руху в Україні здійснено за основними напрямами діяльності есперантистів, такими як культурницький, освітній, пропагандистський. Подальшого вивчення потребують соціально-педагогічні засади розвитку есперанто-руху як соціально-культурного, інтерлінгвістичного феномена минулого й сучасності, зокрема соціальна активність есперантистів у культурницькому, видавничому, есперкорівському та інших напрямах діяльності есперанто-осередків.