АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ У ДОКУМЕНТАХ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2019-88-25Ключові слова:
академічна мобільність, документи Болонського процесу, європейський простір вищої освіти, якість освіти, наукові дослідженняАнотація
У статті досліджується питання сутності й особливостей академічної мобільності у документах Болонського процесу. Поняття академічної мобільності студентів розглядається як можливість навчання в зарубіжних університетах протягом хоча б одного семестру із подальшим поверненням до рідної країни. З’ясовано, що мобільність сприяє зростанню якості навчання, формуванню міжкультурної компетентності студентів, розширює можливості працевлаштування випускників закладів вищої освіти. Академічна мобільність дозволяє студентам, викладачам і адміністративному персоналу повною мірою скористатися можливостями європейського академічного простору, включаючи його демократичні цінності, різноманітність мов і культур, особливості національних систем освіти. Визначено основні вимоги до організації академічної мобільності студентів: знання іноземної мови; навчання в зарубіжному закладі вищої освіти протягом обмеженого періоду часу; зарахування у своєму університеті кредитів, отриманих за кордоном; широке інформування про програми академічної мобільності; використання додатку до диплома єдиного зразка.
Проаналізовано низку документів Болонського процесу (Берлінське, Бергенське, Лондонське, Лювенське, Празьке комюніке, Ґетеборзьку, Грацьку, Саламанську, Сорбонську декларації), які спрямовані на створення умов для розширення та удосконалення програм академічної мобільності, розвиток системи її фінансування та підвищення мотивації її учасників. Визначено інструментами підвищення мобільності людського капіталу на європейському ринку праці: мережа національних інформаційних центрів з академічної мобільності; європейська система трансферу кредитів; додаток до диплома єдиного зразка.
Основними підходами до організації академічної мобільності є: студентоцентрований, «освіта впродовж життя», модульний, кредитний. Реалізація цих підходів стимулює формування ерудованого, конкурентоспроможного, компетентного фахівця, який здатний обмінюватися знаннями та досвідом. Зазначені підходи до організації академічної мобільності студентів мають свої особливості в різних освітніх системах, які визначаються традиціями і культурними особливостями окремих країн.