ШКОЛИ ТОВАРИСЬКИХ ТАНЦІВ ЯК ОСЕРЕДКИ ХОРЕОГРАФІЧНОГО НАВЧАННЯ В ГАЛИЧИНІ МІЖВОЄННОГО ДВАДЦЯТИЛІТТЯ (1919–1939)

Анотація

Мета статті – визначити соціально-культурні передумови популярності та масовості шкіл товарись- ких танців як осередків хореографічного навчання; проаналізувати діяльність шкіл товариських танців у Галичині в міжвоєнне двадцятиліття. Методи. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс дослідницьких методів – конкретно-пошуковий, системний метод, метод логіко-історичного аналізу. Конкретно-пошуковий метод застосовувався у роботі з архівними документами та матеріалами періодичних видань із досліджуваної проблематики. Системний метод дав змогу всебічно та комплек- сно розглянути діяльність шкіл товариських танців у Галичині міжвоєнного періоду. Метод логіко-істо- ричного аналізу дозволив систематизувати, проаналізувати дані та інформацію, що стосуються предме- та дослідження. Результати. На основі аналізу архівних матеріалів, публікацій у періодичних виданнях розкрито особливості організації шкіл товариських танців у Галичині 1919–1939 років, систематизова- но інформацію про власників та вчителів шкіл товариських танців, досліджено діяльність професійного зв’язку вчителів товариських танців. Висновки. Встановлено, що популярність та масовість шкіл това- риських танців у Галичині визначали розвиток бальної хореографії, а також роль, яку відігравали танці у тогочасному соціально-культурному житті галичан. Дуже поширеними були дансинґи – громадські зали для танців, у кав’ярнях та рестораціях також біли місця для танців. Часто різноманітні товариства організовували танцювальні вечори, особливо у карнавальний сезон. Репертуар бальної хореографії 20–30-х рр. ХХ ст. включав вальс, тустеп, уанстеп, блюз, фокстрот, квік-степ, чарльстон, танго, свінг, твіст, шіммі, каріоку тощо. Ці танці вивчали у школах товариських танців. Школи танців були у бага- тьох містах Галичини, а саме у Бережанах, Бориславі, Бродах, Дрогобичі, Золочеві, Коломиї, Надвірній, Самборі, Старому Самборі, Станіславові, Стрию, Трускавці. Зміст та методика навчання товариських танців залежали виключно від рівня підготовки педагогів танцювальних шкіл. Учителі танців об’єдну- вались у професійні зв’язки. Протягом 1919–1939 років у Львові діяло кілька таких зв’язків, які об’єд- нували фахових та ліцензованих учителів танців з усієї Східної Галичини.