РЕАБІЛІТАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ СОЦІОНОМІЧНОЇ ПРОФЕСІЇ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ

Анотація

Статтю присвячено теоретичному дослідженню проблеми реабілітаційної компетентності фахівця соціономічних професій (учителя, психолога, соціального працівника, логопеда, дефектолога, реабі- літолога, вузькопрофільного фахівця). На основі теоретичного аналізу наукової літератури виділено сутнісні характеристики реабілітаційної діяльності фахівців соціономічних професій в умовах інклю- зії. Встановлено мету реабілітації як особливого виду діяльності, скерованого на розкриття потенцій- них можливостей дітей з особливими освітніми потребами, на корекцію порушень психофізіологічного розвитку, компенсацію втрачених функцій, організацію здорового способу життя і відновлення взаємо- дії між особистістю та учнями класу, соціумом. Розкрито доцільність формування готовності фахівця соціономічної сфери до реалізації командної взаємодії в умовах інклюзії. Визначено компетентність командної роботи, що передбачає здатність пра- цювати в міждисциплінарній команді у ході розроблення індивідуальної програми розвитку учня з осо- бливими освітніми потребами, взаємодіяти з іншими членами соціуму; усвідомлювати цінності спільної роботи, партнерських стосунків, власної відповідальності за створення успішної комунікації взаємодії. З позицій методології комплексної реабілітації та компетентнісного підходу сформульовано терміни «корекційно-розвиткова робота», «психолого-педагогічна робота», «анімаційна робота», які визнача- ють поняття освітньої реабілітації. Акцентовано увагу на необхідності формування реабілітаційної компетентності у майбутнього вчи- теля початкової школи інклюзивного навчання як висококваліфікованого фахівця з інклюзивної освіти, здатного до організації інклюзивного навчання в закладі загальної середньої освіти. Теоретично обґрун- товано реабілітаційну компетентність та дано визначення реабілітаційної компетентності у майбутньо- го фахівця соціономічної професії як здатність сприйняти дитину з особливими освітніми потребами такою, якою вона є, дати їй можливість повноцінного відновлення в соціумі, зняття психолого-педаго- гічних комплексів і фобій, удосконалення діяльності вищих психічних процесів, утрачених пізнаваль- них умінь та навичок особистісних якостей, що уможливить реалізацію інклюзивної освіти в Україні.