МОТИВАЦІЙНІ СПОСОБИ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПРОГРАМІСТІВ

Анотація

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що в умовах глобалізації належний рівень опану- вання іноземною мовою в молоді є важливим критерієм успішної самореалізації та запорукою вда- лої кар’єри, зокрема в майбутніх програмістів. Мета. Дослідження присвячене аналізу ефективних мотиваційних способів розвитку іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх програ- містів. Методи: метод теоретичного аналізу, порівняння; обґрунтування та систематизації наукових розвідок із досліджуваної тематики й узагальнення отриманих результатів дослідження. Результати. У статті розглянуто сутність таких понять, як «іншомовна комунікативна компетентність», «мотива- ція» та «мотив». Здійснено огляд структури компонентів іншомовної комунікативної компетентності й виокремлено важливі субкомпетентності: лінгвістичну, соціокультурну, соціолінгвістичну, прагма- тичну, дискурсивну й стратегічну. Викладено види мотивацій (зовнішня, внутрішня, пряма, непряма, спонукальна) й різновиди структурних елементів мотивації (пізнавальні й соціальні мотиви). На основі здійсненого аналізу теоретичної бази науково-методичної літератури автором запропоновано інтегрований розподіл видів мотивації та відповідних мотивів, що входять до її складу, на дві основні групи: 1) зовнішня непряма спонукальна мотивація, в основі якої є загальносоціальні суспільно необхідні мотиви потреб та обов’язків студента; 2) внутрішня пряма мотивація, яка базується на пізнавальних особистісно орієнтованих мотивах студента. Розглянуто методи, якими стимулюють мотивацію студентів до навчальної діяльності, зокрема активні й інтерактивні методи навчання, а також методи формування пізнавальних інтересів і методи стимулювання обов’язку й відповідальності. Базуючись на здійсненому аналізі наукових розвідок із методики навчання, зокрема з тематики дослідження, відібрано ефективні мотиваційні способи розвит- ку іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх програмістів. Отже, автор статті, поділяючи думку науковців із досліджуваної нею проблематики, окреслила п’ять основних мотиваційних способів вдосконалення досліджуваної компетентності: 1) навчальні дискусії; 2) моделювання ситуацій / ситуативного; 3) мотиваційні бесіди; 4) застосування рольової / ділової гри; 5) колективне / групове навчання. Висновки. Кожен із запропонованих способів сприятиме розвитку раніше набутих навичок і вмінь іншо- мовного спілкування; вдосконалюватиме знання з іноземної мови в студентів; занурюватиме їх у наближе- ний до природного «професійний світ»; забезпечуватиме розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності й уріз- номанітнюватиме навчальний процес, що буде підтримувати інтерес до навчання в студентів.