ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДОКТОРСЬКОЇ ОСВІТИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Cтаттю присвячено аналізу європейської освітньої політики щодо забезпечення якості підготовки здобувачів наукових ступенів, еквівалентних PhD. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтуван- ня основних тенденцій інноваційного розвитку докторської освіти у Європейському просторі вищої освіти на сучасному етапі. Методологія проведеного дослідження ґрунтується на системному підході до аналізу освітньої полі- тики, що унормовує підготовку здобувачів наукових ступенів, еквівалентних PhD, у Європейському просторі вищої освіти. До методологічних принципів, дотримання яких передбачене дослідженням, віднесено: об’єктивності, комплексності, розкриття суперечностей предмета, що вивчається, міждис- циплінарності, культуровідповідності. Серед теоретичних та емпіричних методів дослідження прева- люють такі як: аналіз, синтез, моделювання, порівняння, узагальнення окремих положень наукових підходів для обґрунтування провідної ідеї дослідження, спостереження за освітнім процесом, кон- тент-аналіз, статистичний аналіз. За результатами проведеного дослідження з’ясовано, що освітня політика у Європейському просто- рі вищої освіти та Європейському дослідницькому просторі вибудовується навколо пріоритетів якості і у дослідженнях молодих дослідників, і у викладанні. Серед ключових тенденцій інноваційної підго- товки здобувачів наукових ступенів, еквівалентних PhD, виокремлено такі як: гнучка інституалізація організаційних структур вищої освіти рівня PhD; пріоритетність дослідницького складника у підго- товці здобувачів наукових ступенів; інноваційність практик наукового керівництва; кар’єрне зростання та мобільність молодих дослідників як стратегічні завдання докторської освіти; диверсифікація траєк- торій фінансової підтримки досліджень здобувачів наукових ступенів. На етапі наближення вітчизняної освітньої політики до європейських стандартів важливо врахо- вувати виявлені тенденції розвитку докторської освіти (восьмий рівень Національної рамки кваліфі- кацій) та ключові індикатори оцінки її якості, які найчастіше практикуються у закладах вищої освіти у ЄС: наукові публікації здобувачів наукових ступенів, еквівалентних PhD, прогрес у написанні науко- вої кваліфікаційної праці, кваліфікаційний рівень професорсько-викладацького складу тощо.