ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ У РАЗІ АУТИСТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-19Ключові слова:
аутистичні порушення, РАС, мовленнєвий розвиток, комунікативна діяльність, соціалізаціяАнотація
Ефективність процесу соціалізації дитини з розладами аутистичного спектра залежить від низки складних невирішених питань, а також від теоретико-методологічного розроблення корекційних про- грам. Незважаючи на велику кількість праць, які присвячені дослідженню різних аспектів розвитку дітей з РАС, необхідно констатувати, що у вітчизняній та зарубіжній літературі так і не сформовано усталеної, повноцінної дефініції з цього питання. Мета статті – огляд теоретичного аспекту дослідження мовленнєвих особливостей у разі аутистич- них порушень у дітей дошкільного віку. Проведений аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури щодо проблеми виникнення РАС, його сутності, мовленнєвих особливостей і комунікативної взаємодії дітей з оточуючими. Охарактеризовані прояви мовленнєвого розвитку у дітей дошкільного віку з розлада- ми аутистичного спектра, які впливають на процес соціалізації. Розглянуто різноманіття особливостей поведінки дітей з РАС та характерні риси особистості. Встановлено, що розлади аутистичного спектра у дітей мають низку характерологічних особливос- тей розвитку та поведінки, які не притаманні іншим нозологіям, а саме: стереотипність рухів та проявів, порушення комунікації (вербальної та невербальної), регідність інтересів, відсутність зацікавленості у взаємодії з оточуючими. Більшість науковців прийшли до думки, що РАС – це специфічний стан розвитку дитини, який проявляється у сенсорно-перцептивних розладах та дефіциті, а тому потребує детального вивчення та розроблення корекційних методик, які дадуть можливість корегувати розвиток особисто- сті. Виявлено, що дошкільники з розладами аутистичного спектра мають низку труднощів у встанов- ленні соціальної взаємодії, що пов’язано з характерологічними особливостями розвитку, суттєво впли- ває на процес соціалізації дитини у суспільство. Дослідники зазначали, що інклюзивна освіта дітей з РАС повинна базуватися на двох напрямах: корекції поведінки та формування навичок та умінь. Мето- ди корекції повинні розроблятися індивідуально шляхом комплексного підходу до стану особистості.