КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У КОНЦЕПЦІЇ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА»: ПЛЮСИ, МІНУСИ, ПЕРСПЕКТИВИ ВТІЛЕННЯ

Анотація

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні доцільності побудови освітньої парадигми за Концепцією Нової української школи на основі компетентнісного підходу в процесі засвоєння учнями наукового знання, формування умінь, навичок, творчого мислення. Для досягнення мети було використано сучасні наукові підходи (компетентнісний, синергетичний, парадигмальний, аксіологічний, соціокультурний, технологічний) та методи: аналізу наукової літератури, у якій розкрито основні чинники компетентнісної парадигми; вивчення та узагальнення праць розробників Концепції «Нова українська школа»; аналізу матеріалів онлайн-ресурсів з організаційно-педагогічного й науково-методичного забезпечення реалізації компетентнісного підходу в Новій українській школі; опитування студентів, учителів початкової школи. У результаті дослідження: 1) з’ясовано, що розробники програмного забезпечення Концепції «Нова українська школа» О. Савченко, Р. Шиян виходили з того, що знання становлять основу компетентностей, яка, своєю чергою, реалізується через уміння, навички й цінності; 2) показано, що у Концепції «Нова українська школа» чітко прописано вміння, якими повинні володіти учні: розуміння, про що читають (читати з розумінням); мислити критично й системно; висловлювати свою думку; логічно обґрунтовувати свою позицію; бути творчими й ініціативними; конструктивно керувати емоціями; оцінювати ризики; приймати рішення; вирішувати проблеми; співпрацювати з іншими людьми; 3) обґрунтовано, що у цілому вміння, визначені в Концепції, можна поділити на дві групи: знаннєві і соціалізаційні. Саме останні й становлять основу формування професійної компетентності майбутніх фахівців різних сфер діяльності; 4) доведено, що забезпечення реалізації цього підходу в умовах сьогодення з урахуванням такого чинника, як вимір компетентності, – здатність особистості мобілізувати набуті знання й уміння для реального практичного вміння необхідно розробити відповідне організаційно-педагогічне і науково-методичне забезпечення. Висновки. Науковий пошук підтвердив, що знання мають бути основою освітнього процесу школи, а практичне втілення компетентністного підходу пов’язане з необхідністю практичного використання знань та вмінь. Ідеться про розширення в учнів практичного складника через уведення більш широкого спектру практичних знань і нових дисциплін: ІТ, кібербезпеки, фінансової грамотності, екології, здоров’язбережувальних технологій, основ харчування й медицини тощо. А отже, компетентнісний підхід має розглядатися в контексті історизму та інновацій, точніше – інтеграції традиційної й інноваційної освіти. Ширше в освітньому середовищі необхідно використовувати всі форми урочної, позаурочної, виховної, наукової та позашкільної діяльності; ураховувати «інститут репетиторства»; навчання за авторськими програмами, що дасть можливість приділяти більшу увагу практичному аспекту отриманих знань, що може бути подальшою темою наукового пошуку.