ОСНОВНІ ЗАСАДИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНИХ КОЛЕКТИВІВ ЧИ ТОВАРИСТВ

Анотація

У статті відображено основні засади формування менеджменту повсякденної діяльності фізкультурно-спортивних колективів чи товариств. Виявлено, що система загального фізкультурно-спортивного менеджменту та розглянуті його окремі елементи мають свою чітко визначену будову та структуру, до якої, окрім штатно-посадової чисельності, входить стала сукупність загальнолюдських, професійно-службових, соціальних, етичних та естетичних норм, знань, умінь, навичок, переконань, думок і вимог як до кожного окремого працівника, так і до колективу взагалі. З’ясувавши тлумачення й зміст окремих термінів та дефініцій, які зацікавили нас із числа необхідних законодавчих та інших наукових джерел правової, управлінської, довідникової та фізкультурно-спортивної спрямованості, нами було запропоновано переглянути й замінити у Законі України «Про фізичну культуру і спорт» термін «сфера» на «галузь» у словосполученні «у сфері фізичної культури і спорту» на дещо звужене, але, на нашу думку, більш конкретизоване поняття «у галузі фізичної культури і спорту». Ураховуючи майже однакову ідентичність чи тотожність обох розглянутих термінів, ми вважаємо, що за подальшого доопрацювання Закону необхідно чітко означити кордони, межі, позиції, рубежі або лінії їх використання чи застосування в системах «сфера в галузі» чи «галузь у сфері» залежно від подальшої загальної необхідності й потреб фізичної культури і спорту. Окрім того, установлено, що чим більше й довше, вибраний і широкий, своєчасно підкоригований чи взагалі позитивно змінений асортимент виконуваних дій, функцій та послуг слугуватиме ефективним засобом досягнення поставленої мети, тим рідше досліджувані суб’єкт і об’єкт зазнаватимуть впливів негативних стан-факторів внутрішнього чи зовнішнього психічного конфлікту, що зазвичай може виникати у разі зіткнення у свідомості чи підсвідомості як окремого індивіда, так і у цілої групи об’єднаних колективом осіб суперечливих питань, рішень, знань, ідей, переконань або вже існуючих поведінкових установок. Також у ході дослідження виявлено конкретну спрямованість переважної більшості досліджуваних осіб на досягнення успішного результату.