ВИКОРИСТАННЯ СПАДЩИНИ УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ СЕРЕДИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У ФОРМУВАННІ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ: ОБІЗНАНОСТІ ТА САМОВИРАЖЕННЯ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

Анотація

Мета: визначити педагогічний потенціал творчої спадщини українських художників середини ХІХ – початку ХХ століття для розвитку ключових культурних компетентностей здобувачів освіти, зокрема формування обізнаності та здатності до самовираження у сфері культури через інтеграцію мистецьких творів у навчальний процес.Методи: під час проведення дослідження, були використані такі методи, як: аналіз, для детального вивчення персоналій українських художників середини ХІХ – початку ХХ століття; історичний метод був використаний для збору данних для розуміння освітнього, культурного середовища українського суспільства середини ХІХ – початку ХХ століття; синтез був використаний для об’єднання інформації й формулювання результатів дослідження. Результати: було проаналізовано такі персоналії українських художників, як О. К. Богомазов, М. І. Мурашко, О. О. Мурашко, В. Г. Кричевський, Ф. Г. Кричевський, П. І. Холодний, М. І. Жук періоду середини ХІХ – початку ХХ століття; розглянуто вплив цих персоналій на освіту тогочасної України та на формування національної ідентичності українського народу; розібрано освітню, мистецьку спадщину представлених українських художників та наведено конкретні приклади робіт, які можна використовувати для формування культурних мистецьких компетентностей здобувачів у освітньому процесі. Висновки. Інтеграція творів образотворчого мистецтва в освітній процес сприяє формуванню мистецької та культурної компетентностей, патріотичних цінностей і творчого самовираження. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах сучасної боротьби за національну ідентичність, коли культурна спадщина України перебуває під загрозою.