АВТОБІОГРАФІЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ТЕОРЕТИКО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
Ключові слова:
автобіографія, джерельна база, суб’єктивність, біографія педагога, педагогічна персоналія, історико-педагогічне дослідженняАнотація
Стаття є стислим викладом результатів дослідження, присвяченого особливостям автобіографії як джерела історико-педагогічного дослідження, зокрема під час вивчення педагогічних персоналій у контексті історичної ретроспективи. У статті представлено стислий аналіз характеристик автобіографічних творів, їх основних складових, які було закладено в другій половині ХІХ ст. На прикладі текстового масиву автобіографій цього періоду доведено, що автентичність автобіографічних творів, їх суб’єктивність, наявність саморефлексії та обмеженість у часі зображення подій підтверджують інформативність автобіографії в якості джерела для досліджень педагогічної персоналії в історико-педагогічному дискурсі, проте застерігають від однозначності сприйняття фактів життєпису того чи іншого діяча у відриві від контексту інших документальних біографічних матеріалів.
