ЛІБЕРАЛЬНА ТЕХНОКРАТИЧНА РЕФОРМА ЯК КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

С.В. Черкашин

doi:10.32999/ksu2413-1865/2019-86-71

С.В. Черкашин

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2019-86-71

Ключові слова: професійне навчання студентів, формування наукової еліти, оцінювання якості освіти, наукове виробництво знань, технократична реформа вищої школи

Анотація

Автор статті повідомляє про неоднозначність результатів реформування університетської освіти ФРН на сучасному етапі реформ, на адресу яких у німецькому академічному середовищі лунають гострі критичні зауваження, як із боку реформаторів, так і з боку консерваторів. Автор наполягає на тому, що реформування університетської освіти повинно мати на меті поліпшення якості освіти, умов праці вчених, викладачів і студентів, стимулювання пізнавальної діяльності як єдиного інструменту розвитку науки і формування особистості вчених і студентів. Автор зазначає, що ситуація, що склалася в сфері реформування університетської освіти Німеччини, змушує замислитися над проблематикою проведення реформ українських університетів. Автор вважає, що в умовах кризи української економіки ліберальні технократичні реформи цілком виправдані, проте є велика небезпека того, що українська вища школа через тривале недофінансування з боку держави втратить свій науковий та освітній потен- ціал через відтік професіоналів в інші галузі та інші країни.

Посилання

1. Banscherus U. Die deutsche Studienreformdiskussion und der Bologna-Prozess. Über die These einer Konvergenz der Studiensysteme in Europa und ihre Auswirkungen auf die Bildungspolitik in Deutschland. Der BolognaProzess und die Veränderung der Hochschullandschaft / G. Bollenbeck, W. Waltraud (Hrsg.). Heidelberg : Synchron, 2007. S. 71–88.
2. Der Bologna-Prozess zwischen Anspruch und Wirklichkeit. Die europäischen Ziele und ihre Umsetzung in Deutschland / U. Banscherus u. a. Frankfurt am Main : Max-Träger-Stiftung, 2009. 115 S.
3. Demirović A. Kritische Gesellschaftstheorie und ihre Bildungsbedingungen im fordistische und postfordistische Kapitalismus. Kritische Wissenschaf, Emanzipation, und die Entwicklung. Bund demokratischer Wissenschaftlerinnen und Wissenschaftler (BdWi)/ freier zusammenschluss von studentInnenschaften (fzs) : Studiengebühren. Marburg : Elitekonzeptionen & Agenda 2010. 2004. S. 57–81.
4. Politikwechsel in der Wissenschaftspolitik? Ein Lesebuch / B. Hoff, P. Sitte (Hrsg.). Berlin, 2001. 60 S.
5. Keller A. Alma mater bolognese. Perspektiven eines Europäischen Hochschulraums im Rahmen des BolognaProzesses. Berlin ; Brandenburg : GEW-Landesverbände ; Frankfurt am Main : Hessen und Niedersachsen, 2004. 253 S.
6. Müller-Böling D. Die entfesselte Hochschule. Gütersloh : Verlag Bertelsmann, 2000. 234 S.
7. Studienreform mit Bachelor und Master: gestufte Studiengänge im Blick des Lehrens und Lernens an Hochschulen. Modelle für die Geistes-und
Sozialwissenschaften / U. Welbers (Hrsg.). Neuwied : Luchterhand, 2001. 528 S.
8. Pasternack P. Qualität als Hochschulpolitik. Leistungsfähigkeit und Grenzen eines Policy-Ansatzes. Bonn : Lemmens, 2006. 565 S.