РОЗВИВАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ ЗМІСТУ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

  • Людмила Петрівна Силюга
Ключові слова: розвивальне навчання, математична освіта, математична компетентність учнів початкових класів, педагогічні здібності вчителя початкової школи

Анотація

У статті проаналізовано стан і тенденції розвитку проблеми встановлення зв’язків між математич­ною освітою вчителів початкових класів та їх готовністю і здатністю формувати математичну компе­тентність учнів у молодшій школі на засадах розвивального навчання. Навчання математиці має спри­яти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення, здатності відчувати красу ідеї, методу розв’язання задачі або проблеми; форму­вати такі риси особистості як працьовитість, акуратність; сприяти розвитку волі, уваги, уяви учнів; сти­мулювати розвиток інтересу до математики; виробляти вміння вчитися і навички самостійної роботи.

Визначено основні вимоги до математичної освіти вчителів початкової школи та виділені критерії сформованості їх математичної компетентності. Математична освіта багатофункціональна й орієнтує не лише на здійснення спеціалізованої діяльності з раціонального використання математичного апара­ту, але й відіграє важливу роль у культурному зростанні особистості.

Описано сучасні підходи до відбору й формування розвивального компоненту змісту математич­ної освіти вчителя початкової школи на засадах компетентнісного підходу. Це забезпечується цікавим дидактичним матеріалом у вивченні математичних понять, властивостей і способів дій, в основі яких лежать ідеї зміни предметних, образних, графічних і математичних властивостей моделей; виявлення закономірностей і різних залежностей, а також властивостей, що сприяють формуванню таких якостей мислення, як самостійність, глибина, критичність, гнучкість.

Визначено сутність, зміст і структуру професійної компетентності вчителя початкових класів, виявлено умови, розроблено технологічні основи її формування. Доведено, що для підготовки фахів­ця достатньо звернення до сфери його досвіду (знань, умінь і навичок) та когнітивної сфери (увага, сприйняття, пам’ять, мислення). А становлення фахівця “компетентнісного”, окрім цього, передбачає розвиток відповідних особистісно-психологічних якостей – професійної самосвідомості, потреби в досягненнях, внутрішніх мотивів професійної діяльності тощо.

Посилання

1. Гаран М. Сучасний стан початкової математичної освіти. Молодий вчений. 2014. № 8 (11). С. 90–92.
2. Корінчук Н. Формування математичних компетентностей у майбутніх учителів початкових класів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2014. Вип. 34 (87). С. 199–205. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pfto_2014_34_30.pdf (дата звернення: 10.01.2019).
3. Марчун В. Цілі вивчення математики в початкових класах. Вісник психології і педагогіки : збірник наукових праць. Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. 2010. Вип. 4. URL: http:// www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць.Випуск_4 (дата звернення: 10.01.2019).
4. Савченко О. Дидактико-методичні вимоги до організації контрольно-оцінювальної діяльності вчите¬ля. Початкова школа. 2011. № 2. С. 7–12.
Опубліковано
2019-10-24
Сторінки
126-130
Розділ
СЕКЦІЯ 4 ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ