ПРО СТАН ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ І МАГІСТРІВ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ)

Анотація

Першорядною задачею освіти є формування мислення як самоцілі, що створює для особистості мож- ливості задля здійснення керованого впливу на соціальні явища та процеси, використовуючи сучасні знання та новітні технології. Здатність людини успішно соціалізуватися не можлива без інтелектуаліза- ції, яка має досягатися в освітньому процесі. Автором статті була розроблена анкета та проведене опитування магістрантів І року денної фор- ми навчання Херсонського державного університету (опитано 187 осіб, 44% від загальної чисельності в 2019–2020 навчальному році). Більшість здобувачів продовжує навчання за напрямом підготовки бака- лавріату. Однак опитування засвідчило, що основні теми дисципліни «Основи наукових досліджень» були засвоєні не досить глибоко з причини малої кількості аудиторних занять. Для багатьох магістрантів незрозумілим виявилося співвідношення філософських підходів, загальнонаукових та конкретно-нау- кових методів, а також зміст новітніх методологічних принципів та підходів. Більшість здобувачів не змогла відповісти на питання щодо наукових результатів, які вони отримували завдяки використанню зазначених ними методів. Це свідчить про недостатній зв’язок методології як теорії та наукової прак- тики. Було також виявлено, що більшість магістрантів не пов’язує майбутню професійну діяльність із науковими дослідженнями. Ця обставина зобов’язує викладачів посилити відповідальність за форму- вання гідного відношення здобувачів вищої освіти до науки як соціального і професійного інституту та теоретичного мислення як основи будь-якої високопрофесійної діяльності. Слід знайти оптимальне колегіальне рішення (у кожному університеті ексклюзивне) стосовно під- вищення в навчальних програмах різних напрямів освіти «питомої ваги» методологічного складника, а також сучасних форм підвищення методологічної підготовки викладачів теоретичних дисциплін.