ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

Валентина Геннадіївна Бурак; Ольга Григорівна Карташова

doi:10.32999/ksu2413-1865/2022-100-3

Валентина Геннадіївна Бурак https://orcid.org/0000-0001-9085-9000
Ольга Григорівна Карташова https://orcid.org/0000-0002-9692-7032

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2022-100-3

Ключові слова: майбутні фахівці готельно-ресторанної справи, професійно орієнтовані мобільні застосунки, гейміфікація

Анотація

Мета дослідження полягає в аналізі ефективності впровадження цифрових технологій в освітній процес, систематизації професійно орієнтованих мобільних застосунків у навчально-пізнавальній діяльності з підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи в закладах вищої освіти для забезпечення її практико-орієнтованого спрямування та впровадження інноваційних освітніх техноло- гій. Для досягнення поставленої мети у статті використано теоретичні методи: вивчення, контент-ана- лізу та узагальнення педагогічної літератури з проблеми дослідження, вироблення наукових підходів до визначення сутності й змісту основних понять; конструктивно-генезисний для аналізу динаміки розроблення та обґрунтування професійно орієнтованих мобільних застосунків у навчально-пізнаваль- ній діяльності; систематизація та класифікація емпіричної інформації щодо використання гейміфікації; методи порівняльного аналізу, інтерпретації та узагальнення фактів. Результати. Цифрові освітні технології тлумачимо як різновид інформаційних технологій із засто- сування цифрових ресурсів – окремих об’єктів, представлених у цифровій (електронній) формі та при- значених для досягнення поставлених освітніх цілей. Розглянуто професійно орієнтовані мобільні застосунки у дистанційному, змішаному та офлайновому навчанні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Досліджено використання мобільних застосунків для можливості послуговуватися програмним забезпеченням, призначеним для роботи за допомогою смартфонів, планшетів та інших мобільних пристроїв. Актуалізується гейміфікація як застосування елементів гри та ігрових принципів під час освітнього процесу, що передбачає використання ігрових правил сучасних онлайн-ігор для мотивації майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи та досягнення реальних освітніх цілей, зокрема й через реалізацію проєктних технологій. Висновки. Досліджено використання цифрових технологій для підвищення якості підготовки до занять із фахових дисциплін, опановування світових досягнень та освоєння національного колориту ведення готельно-ресторанного бізнесу, удосконалення навчальних, дослідницьких та професійних умінь, зокрема й використання комп’ютерних засобів, сервісів завдяки доступності гаджетів, інтенсивному використанню різноманітних соціальних медіа у майбутній професійній діяльності, розвитку критичного та творчого мислення.

Посилання

1. Блажко Л.М., Рассоха І.В., Рендюк С.П. Використання мобільних додатків у процесі навчання вищої математики студентів технічних університетів. Вища школа. 2020. № 6 (195). С. 42–46.
2. Бурак В.Г. Використання інтернет-ресурсів у дистанційному навчанні майбутніх фахівців готельно-ресторанного господарства в закладах вищої освіти. Педагогічні науки. 2020. № 91. С. 43–50.
3. Бурак В.Г. Досвід професійної підготовки фахівців готельно-ресторанного господарства в закладах вищої освіти. Інноваційна педагогіка. 2020. № 29. Т. 1. С. 88–92.
4. Електронні соціальні мережі як інструменти сучасного навчального середовища: глосарій (видання 2-ге доповнене та перероблене) / Ю.М. Богачков, О.Ю. Буров, Н.П. Дементієвська та ін. ; за заг. ред. О.П. Пінчук. ПТНЗ НАПН України, 2017. 43 с.
5. Інформаційно-освітні ресурси відкритої освіти / автор Антощук С. В. URL: https://www.slideshare.net/Kalachova/ss-30706764.
6. Комар Б.В. Переваги та недоліки використання мобільних додатків у сучасній освіті. Науково-дослідна робота студентів як чинник удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя : збірник наукових праць. Харків, 2020. Вип. 19. С. 67–71.
7. Краус Н.М., Краус К.М. Цифровізація в умовах інституційної трансформації економіки: базові складники та інструменти цифрових технологій. Інтелект ХХІ. 2018. № 1. С. 211–214.
8. Кремень В.Г., Сисоєва С.О., Бех І.Д. та ін. Концепція виховання дітей та молоді в цифровому просторі. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2022. Вип. 4. № 2. С. 1–30. URL: https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4206.
9. Морзе Н. Опис цифрової компетентності педагогічного працівника (проєкт) / Н. Морзе, О. Базелюк, І. Воротникова, Н. Дементієвська, О. Захар, Т. Нанаєва, О. Пасічник, Л. Чернікова. Відкрите освітнє е-середoвище сучасного університету. 2019. Спецвип. С. 1–53.
10. Морзе Н.В., Вембер В.П., Гладун М.А. 3D-картування цифрової компетентності у системі освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання.2019. Т. 70. № 2. С. 28–42.
11. Толочко С.В. Цифрова компетентність педагогів в умовах цифровізації закладів освіти та дистанційного навчання. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Серія «Педагогічні науки». 2021. Випуск 13 (169). С 28–35.
12. Хлебинська О.І. Теоретичні підходи до цифровізації та цифрової трансформації. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи : збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 22 квітня 2021 р. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021, С. 114–115.
13. Цифрова адженда України–2020 («Цифровий порядок денний»–2020). Концептуальні засади (версія 1.0). Першочергові сфери, ініціативи, проєкти «цифровізації» України до 2020 року. HITECHoffice.Грудень 2016. 90 с. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf.
14. MLE – Mobile Learning Engine. URL: http://mle.sourceforge.net.