ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ ІНОЗЕМНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: АКАДЕМІЧНИЙ ОГЛЯД
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз теоретичних основ і стратегічних аспектів іноземної підготовки здобувачів вищої освіти в умовах сучасних освітніх реалій України. Дослідження акцентує увагу на необхідності розвитку мовних і міжкультурних компетентностей, що є ключовими складниками підготовки конкурентоспроможних фахівців у глобалізованому світі. Висвітлено значення Болонського процесу, який сприяє адаптації української системи освіти до європейських стандартів, зокрема шляхом інтеграції мовної підготовки з професійними дисциплінами. Основним компонентом сучасного навчального процесу визначено комунікативний підхід, що забезпечує практичне застосування мовних знань у реальних ситуаціях, сприяє формуванню критичного мислення, адаптивності та здатності до співпраці в міжкультурному середовищі. Особливу увагу приділено використанню сучасних цифрових технологій у процесі навчання. Дослідження підтвердило ефективність мультимедійних ресурсів, інтерактивних платформ, цифрового сторітелінгу й рефлексивних звітів у підвищенні мотивації здобувачів і розвитку їхніх мовних навичок. Інтеграція цих технологій у навчальний процес не лише підвищує якість освіти, а й сприяє формуванню цифрової компетентності, необхідної для успішної професійної діяльності. Також висвітлено значення залучення носіїв мови, які сприяють зануренню здобувачів в автентичне мовне середовище й розвитку міжкультурної чутливості. На основі аналізу сформульовано низку рекомендацій для вдосконалення іноземної підготовки здобувачів у закладах вищої освіти України. Зокрема, запропоновано інтегрувати міжкультурні елементи в навчальні програми, упроваджувати сучасні технології, акцентувати увагу на практичному застосуванні мовних навичок і стимулювати самостійну роботу здобувачів вищої освіти. Стаття пропонує концептуальні підходи до реформування іноземної підготовки здобувачів, які можуть слугувати базою для подальших досліджень і вдосконалення освітнього процесу.
Посилання
2. Canale M. From Communicative Competence to Communicative Language Pedagogy. Language and Communication. London : Longman, 1983. Р. 2–14.
3. Canale M., Swain M. Theoretical Bases of Communicative Approaches to Second Language Teaching and Testing. Applied Linguistics. 1980. № 1. Р. 1–47. http://dx.doi.org/10.1093/applin/I.1.1.
4. Celce-Murcia M. Rethinking the Role of Communicative Competence in Language Teaching. Intercultural Language Use and Language Learning. 2008. Р. 41–57. URL: https://doi.org/10.1007/978-1- 4020-5639-0_3.
5. Hymes D. On Communicative competence. Sociolinguistics. 1972. Р. 269–293. URL: https://search. iczhiku.com/paper/4xqQYCyZ70pBcLxU.pdf.
6. Unlocking success: strategic approaches to enhancing communicative competence in English learning / О. Malykhin et al. Amazonia Investiga, 13(76), 90-102. https://doi.org/10.34069/AI/2024.76.04.8.
7. Pentina Y., Kuznetsova T. On the possibilities of digital storytelling and reflective reports in the formation of FL teachers’ narrative competence. Sci Herald Uzhhorod Univ Ser Phys. 2024. № 55. Р. 622–631. https://doi. org/10.54919/physics/55.2024.62lw2.
8. The law of Ukraine on the use of the English language. 2024. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3760-IX#Text.
9. Vasylenko O. Intercultural competence: concepts, structure, principles and methods of development. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2011. № 22 (2). Р. 59–67. https://doi.org/10.35387/od.2(22).2022.59-67.
10. Арістова Н. Цифрова компетентність у системі ключових компетентностей для навчання впродовж життя. Освіта. Інноватика. Практика. 2023. № 10 (8). Р. 54–60. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol10i8-008.
11. Безлюдна В., Свиридюк О. Практика змішаного навчання при викладанні іноземної мови у ЗВО Великобританії. International Science Journal of Education & Linguistics. 2023. Vol. 2. № 1. Р. 86–92. https://doi. org/10.46299/j.isjel.20230201.09.
12. Бондар Г. Особливості формування міжкультурної комунікативної компетенції студентів у процесі навчання іноземних мов у ЗВО. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2024. № 1 (54). Р. 24–27. https://doi.org/10.241 44/2524-0609.2024.54.24-27.
13. Бондарчук Ю.А. Стратегічне удосконалення навчання іноземних мов у закладах вищої освіти: інноваційні підходи в умовах динамічних змін. Педагогічна академія: наукові записки. 2024. № 6. https://doi. org/10.57125/pedacademy.2024.05.29.09.
14. Лучкевич В.В. Лінгводидактичні засади впровадження диференційованого підходу до вивчення іноземної мови. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 35. С. 88–91. https://doi.org/10.32843/26636085/2022/45.17.
15. Резунова О.С. Міжкультурна компетентність як необхідна складова професійної компетентності сучасного фахівця. Науковий огляд. 2021. Том 1. № 73. С. 28–40. http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/ handle/123456789/4998.
16. Сімічева Ю.М. Використання цифрових технологій в навчанні іноземних мов студентів вищих навчальних закладів. Інноваційна педагогіка. 2022. Т. 2. Вип. 53. С. 190–195. https://doi.org/10.32782/ 26636085/2022/53.2.38.
17. Терлецька Л., Яциняк О. Дистанційне навчання: переваги та недоліки використання освітніх платформ для вивчення іноземних мов. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2023. Вип. 63. Том 2. С. 323–328. https://doi.org/10.24919/2308-4863/63-2-52.
18. Тулюлюк К., Камінська О., Слухенська Р. Психологічні бар’єри при вивченні іноземної мови студентами у немовному ВНЗ. Grail of Science. 2023. № 26. Р. 425–429. https://doi.org/10.36074/grail-ofscience. 14.04.2023.075.
19. Ященко E. Модернізація вищої освіти України в контексті Болонського процесу. Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. 2018. № 79 (I). С. 63–71. https://osvita.eeipsy.org/ index.php/eeip/article/view/260
