ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРАВОЗНАВСТВА  В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Віталій Іванович Кеменяш

doi:10.32999/ksu2413-1865/2025-110-11

Віталій Іванович Кеменяш Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0009-0001-6771-6965

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2025-110-11

Ключові слова: цифрова компетентність, правнича освіта, професійна підготовка, педагогічні технології, DigCompEdu, TPACK, цифрова трансформація, цифрове оцінювання, освітнє середовище, цифрова педагогіка

Анотація

Мета. Метою дослідження є аналіз цифрової компетентності як визначального чинника професійної готовності майбутніх учителів правознавства в умовах цифрової трансформації освіти. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю модернізації освітніх програм відповідно до викликів цифрової епохи, зокрема інтеграції цифрових технологій у дидактичну практику, розвитку цифрового педагогічного мислення, а також формування вмінь здійснювати правову цифрову комунікацію та застосовувати інноваційні підходи до викладання правничих дисциплін. Методи. У дослідженні застосовано аналіз наукових джерел із цифрової педагогіки, правничої освіти та професійної підготовки вчителів, порівняльний аналіз концептуальних моделей цифрової компетентності (TPACK, DigCompEdu), анкетування студентів педагогічних спеціальностей, педагогічне спостереження в умовах освітньої практики, фокус-групові обговорення з викладачами, а також методи контент-аналізу та експертного оцінювання рівня цифрової готовності майбутніх педагогів. Емпірична база сформована на основі даних, зібраних у трьох педагогічних університетах, що дозволило досягти високої репрезентативності та надійності отриманих результатів.Результати. Встановлено, що цифрова компетентність студентів формується нерівномірно: хоча більшість володіє базовими цифровими інструментами, відчувається нестача сформованості педагогічних та галузевих (правничих) цифрових навичок. Найменш розвиненими є компоненти, що стосуються цифрового оцінювання, персоналізації навчання та формування цифрової правової грамотності. Більшість студентів сприймають цифрову компетентність як сукупність технічних умінь, не пов’язуючи її із дидактичними функціями. Виявлено значну потребу в структурованій методичній підтримці, у впровадженні галузевих цифрових кейсів, симуляцій правових процесів та інтеграції таких інструментів у зміст освітніх програм. Висновки. Цифрова компетентність майбутніх учителів правознавства – ключова передумова якісної та адаптивної професійної діяльності у трансформованому освітньому просторі. Її формування має базуватись на інтеграції цифрових, педагогічних та правових компонентів, бути безперервним і контекстно орієнтованим. Результати дослідження можуть слугувати основою для оновлення освітніх стандартів, впровадження інноваційних підходів до цифрової підготовки в галузі правничої педагогіки та формування національної цифрової освітньої політики у сфері юридичної освіти.

Посилання

1. Ільченко В. О. Цифрова компетентність педагога в умовах цифровізації освіти // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2021. – № 3 (107). – С. 132–140.
2. Гончаренко О. М. Формування цифрової компетентності майбутніх учителів: досвід і перспективи // Педагогічний альманах. – 2020. – № 45. – С. 87–92.
3. Литвинова С. Г. Цифрові технології в освітньому процесі: сучасні виклики для педагогів // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2021. – Т. 83, № 1. – С. 23–34.
4. Лісова Н. І. Використання моделі DigCompEdu для самооцінювання цифрової компетентності викладача // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. – 2022. – № 2(31). – С. 43–49.
5. Ferrari A. DIGCOMP: A Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe. – Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2013.
6. Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. – Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2017.
7. Koehler M. J., Mishra P. What is Technological Pedagogical Content Knowledge (TPACK)? // Contemporary Issues in Technology and Teacher Education. – 2009. – Vol. 9, No. 1. – P. 60–70.
8. Gudmundsdottir G. B., Hatlevik O. E. Newly Qualified Teachers’ Professional Digital Competence: Implications for Teacher Education // European Journal of Teacher Education. – 2020. – Vol. 43, No. 2. – P. 200–218.
9. Starkey L. A Review of Research Exploring Teacher Preparation for the Digital Age // Cambridge Journal of Education. – 2020. – Vol. 50, No. 1. – P. 37–56.
10. Instefjord E. J., Munthe E. Educating Digitally Competent Teachers: A Study of Integration of Professional Digital Competence in Teacher Education // Teaching and Teacher Education. – 2017. – Vol. 67. – P. 37–45.