ФОРМУВАННЯ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЗДАТНОСТІ ШКОЛЯРІВ ДОЛАТИ МАТЕМАТИЧНУ ТРИВОЖНІСТЬ І НАВЧАЛЬНІ БАР’ЄРИ

Володимир Іванович Таточенко; Ірина Олегівна Гаран

doi:10.32999/ksu2413-1865/2025-111-14

Володимир Іванович Таточенко Херсонський державний університет https://orcid.org/0000-0002-8984-268X
Ірина Олегівна Гаран Херсонський державний університет https://orcid.org/0009-0005-6545-8359

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2025-111-14

Ключові слова: методична система, педагогічні умови, психологічні бар'єри, емоційно-вольова регуляція, професійна підготовка вчителя, математична тривожність школярів, профілактика тривожності, навчально-пізнавальна діяльність, структурно-функціональна модель

Анотація

Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці методичної системи формування у майбутніх учителів математики складової їхньої професійної компетентності, яка спрямована на розвиток у школярів здатності долати математичну тривожність та навчальні бар'єри. Метою дослідження є визначення педагогічних умов, структури, змістових і технологічних аспектів, які забезпечують підготовку вчителя до підтримки учнів у подоланні психологічних труднощів при вивченні математики. Методи. Для досягнення мети застосовано комплекс теоретичних та емпіричних методів: аналіз наукових джерел, моделювання структурно-функціональної моделі, розробка методичної системи, організація формувального педагогічного експерименту із залученням бакалаврів та магістрів, а також статистична обробка результатів із використанням непараметричних критеріїв згоди. Результати. У результаті дослідження визначено компоненти складової професійної компетентності (мотиваційно-ціннісний, змістовий, процесуально-діяльнісний, комунікативний, рефлексивний), охарактеризовано педагогічні умови, що сприяють її формуванню. Експериментально доведено динаміку розвитку рівнів сформованості зазначеної компетентності, діагностовано зростання готовності студентів до виявлення особистісних особливостей школярів та моделювання процесу подолання навчальних бар'єрів і тривожності. Підтверджено важливість емоційно-вольової регуляції як фактора успішної профілактики математичної тривожності. Висновки. Запропонована методична система сприяє підготовці фахівців, здатних цілеспрямовано планувати, організовувати та реалізовувати навчальний процес з урахуванням психологічних потреб школярів. Реалізація педагогічних умов та структурно-функціональної моделі дозволяє майбутнім учителям математики ефективно працювати з емоційно-вольовими аспектами учнів, формуючи позитивне ставлення до навчання математики та подолання бар’єрів у її опануванні.

Посилання

1. Андрієвська, М., & Михайленко, Л. (2023). Змішане навчання математики: тенденції і можливості. Тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми теорії та методики навчання математики» (с. 142–144).
2. Ачкан, В. (2021). Професійна підготовка вчителя математики: сучасні підходи та проблеми. Педагогічні науки, 3(45), 23–28.
3. Баклі, С., Рейд, К., Гус, М., Ліпп, О., & Томсон, С. (2016). Розуміння та вирішення математичної тривоги з використанням перспектив освіти, психології та неврології. Австралійський журнал освіти, 60(2), 157–170. https://doi.org/10.1177/0004944116653000 (дата звернення: 15.07.2025).
4. Бичко, Г., Вакуленко, Т., Лісова, Т., Мазорчук, М., Терещенко, В., Раков, С., & Горох, В. (2023). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Український центр оцінювання якості освіти. 395 с.
5. Дубинчук, О., & Матяш, О. (2022). Формування професійної компетентності вчителя математики у процесі фахової підготовки. Освіта і розвиток обдарованої особистості, 5(88), 41–45.
6. Лукомська, С. (2019). Особливості математичної тривожності сучасних школярів. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 291–293
7. Маршалл, Е., Стаддон, Р., Вілсон, Д., & Манн, В. (2017). Вирішення математичної тривоги та залучення студентів до математики в рамках навчальної програми. MSOR Connections, 15(3), 28–35. https://doi.org/10.21100/msor.v15i3.555 (дата звернення: 10.07.2025).
8. Михайленко, Л. (2023). Соціально-емоційне навчання на уроках математики: сучасні тенденції. Актуальні питання природничо-математичної освіти, 1(21), 206–214. https://doi.org/10.5281/zenodo.8027156 (дата звернення: 17.07.2025).
9. Полінскі, О., & Комарова, К. (2021). Психологічна природа математичної тривожності та способи її подолання. Психологія і суспільство, 2, 79–85.
10. Полінскі, О., & Кучінка, К. (2023). Розвиток математичної тривожності в учнів середньої школи у контексті гейміфікації. Актуальні питання у сучасній науці, 10(16), 696–705. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-10(16)-696-705 (дата звернення: 05.07.2025).
11. Скворцова С., Слєпкань З., & Тарасенкова Н. (2019) Методика навчання математики у школі: навч. посіб. Київ: Либідь. 264 с.
12. Топузов, О., & Засєкіна, Т. (2023). Загальна середня освіта України в умовах воєнного стану та відбудови: реалії, досвід, перспективи [Електронний ресурс]. Інститут педагогіки НАПН України. https://doi.org/10.32405/978-966-644-737-4-2023-192 (дата звернення: 18.07.2025).
13. Чайка, Г. (2021). Організація педагогічних умов формування професійної компетентності вчителя математики. Наукові записки. Серія: Педагогіка, 152, 33–37.
14. Luttenberger, S., Wimmer, S., & Paechter, M. (2018). Spotlight on math anxiety. Psychology Research and Behavior Management, 11, 311–322. https://doi.org/10.2147/PRBM.S141421 (дата звернення: 27.06.2025).
15. OECD. (2019). PISA 2018 Results (Volume III): What School Life Means for Students’ Lives. OECD Publishing. https://www.oecd.org/education/pisa-2018-results-volume-iii-b5fd1b8f-en.htm (дата звернення: 20.07.2025).
16. Suárez-Pellicioni, M., Núñez-Peña, M., & Colomé, À. (2016). Math anxiety: A review of its cognitive consequences, psychophysiological correlates, and brain bases. Cognitive, Affective, & Behavioral Neuroscience, 16, 3–22. https://doi.org/10.3758/s13415-015-0370-7 (дата звернення: 27.06.2025).
17. Suarez-Pellicioni, M., Núñez-Peña, M., & Colome, A. (2016). Neurocognitive factors of math anxiety. Cognitive Neuroscience, 7(3), 148–156.