МОЖЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ТРАДИЦІЙНУ МЕТОДИЧНУ СИСТЕМУ ВИКЛАДАННЯ ДИСКРЕТНОЇ МАТЕМАТИКИ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті розглянуто, як інструменти штучного інтелекту (ШІ) можуть бути методично обґрунтовано інтегровані в навчання дискретної математики у закладі вищої освіти. Основна увага зосереджена на переході від поодиноких сценаріїв використання ШІ до системного рішення, у якому функції ШІ узгоджуються з цілями, змістом, методами та оцінюванням навчальних результатів. Мета. Обґрунтувати можливості інтеграції ШІ в традиційну методичну систему викладання дискретної математики у ЗВО шляхом узгодження функцій ШІ з темами курсу, типами завдань, регламентами використання та критеріями верифікації навчальних результатів. Методи. Здійснено аналіз та узагальнення наукових джерел, присвячених інтеграції ШІ в математичну освіту, використанню інтелектуальних навчальних систем у навчанні математики та застосуванню генеративного ШІ в освітньому оцінюванні. На основі опрацьованих джерел застосовано концептуально-методичне проєктування для розроблення матриці інтеграції ШІ за схемою «тема – функція ШІ – тип завдання-регламент – критерії оцінювання». Результати. Виявлено, що переважна частина сучасних публікацій описує інструментальні сценарії використання ШІ (пояснення, тренування, генерація завдань, зворотний зв’язок), однак недостатньо розкриває системні зміни в методичній системі як цілісності. Обґрунтовано доцільність трактування ШІ як структурної складової методичної системи викладання у вищій освіті з визначенням функцій ШІ як засобу навчання та пов’язаних ризиків. Запропоновано матрицю інтеграції ШІ для ключових тем дискретної математики з регламентами використання та критеріями верифікації міркувань. Висновки. Системна інтеграція ШІ в навчання дискретної математики має передбачати не просто використання інструментів, а чіткі правила застосування та процедури верифікації навчальних результатів. Найчутливішим компонентом є оцінювання: у дискретній математиці пріоритетом має бути перевірка коректності міркувань і доказів, а не лише правильності відповіді. Перспективою є емпірична перевірка запропонованої матриці та уточнення рубрик оцінювання доказових завдань.