ВИКОРИСТАННЯ ВІЛЬНИХ САТ-ІНСТРУМЕНТІВ ЯК ЗАСОБУ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (НА ПРИКЛАДІ OMEGAT)
Анотація
Мета. Статтю присвячено обґрунтуванню використання вільного програмного забезпечення із відкритим кодом, зокрема САТ-інструмента OmegaT, як ефективного засобу інтенсифікації самостійної роботи студентів-перекладачів (СРС). У роботі аналізується протиріччя між високою вартістю комерційного ПЗ та необхідністю формування технологічної компетентності майбутніх фахівців у межах обмеженого аудиторного часу. Метою дослідження є розробка методичних засад впровадження OmegaT для перетворення пасивного відтворення тексту на високотехнологічний процес лінгвістичного аналізу та капіталізації знань. Методи. У дослідженні використано комплекс наукових методів: теоретичний аналіз сучасних наукових публікацій (2023–2025 рр.) щодо використання ШІ та CAT-систем у вищій освіті; системний підхід до опису архітектури OmegaT; метод моделювання навчальних завдань за принципом «від простого до складного». Автором запропоновано та структуровано комплекс із п’яти типових практичних завдань, що базуються на використанні регулярних виразів (RegEx), плагінів нейронного машинного перекладу (NMT), токенайзерів та засобів оптичного розпізнавання тексту (OCR). Результати. Доведено, що використання OmegaT дає змогу усунути фінансові бар’єри та забезпечити студентам рівний доступ до професійного інструментарію. Визначено, що інтенсифікація СРС досягається шляхом автоматизації рутинних операцій (сегментація, контроль термінологічної єдності через глосарії, верифікація тегів), що дозволяє збільшити обсяг опрацьованого тексту на 30–40 %. Особливу увагу приділено психолого-педагогічному аспекту: робота в CAT-середовищі формує «ситуацію успіху», зменшує когнітивний стрес та сприяє створенню персональних цифрових активів (пам’яті перекладів), які зберігають свою актуальність після завершення навчання. Висновки. Впровадження вільного ПЗ OmegaT трансформує роль студента з «виконавця перекладу» на «менеджера перекладацького проєкту». Це сприяє розвиткові автономності, технічної охайності та критичного мислення під час пост-редагування результатів ШІ. Запропонована методика підготовки до роботи з API, плагінами та гнучкими налаштуваннями сегментації безпосередньо відповідає запитам сучасного ринку праці. Подальші перспективи дослідження пов’язані з інтеграцією великих мовних моделей (LLM) у середовище OmegaT та вдосконаленням засобів автоматизованого контролю якості для української мови.
Посилання
2. Гладьо С. Методи і технології навчання перекладу в умовах цифрової освіти. Журнал кроскультурної освіти. № 6 Том. 2. 2025. С.64–71.
3. Король А., Зайка К. Впровадження інструментів штучного інтелекту у сферу навчання письмового перекладу. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Германська філологія. № 855–856. 2025. С.106–115. DOI: 10.31861/gph2025.855-856.106-115
4. Красуля А. В., Турчина М. В. Використання інструментів штучного інтелекту: порівняльний аналіз систем автоматизованого перекладу. Львівський філологічний часопис. Видавничий дім «Гельветика». № 8, 2020. С.108–113. DOI: 10.32447/2663-340X-2020-8.17
5. Макаренко Л. Л., Певсе А. А. Дидактичний потенціал цифрових технологій у системі професійної підготовці фахівців філологічного профілю. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2022. Вип. 88. С. 140–147. DOI: 10.31392/NPU-nc.series5.2022.88.19
6. Ромащенко Л. І., Юр’єва Н. І. Практичні аспекти перекладу з використанням cat-інструмента (trados studio для напряму польська – українська). Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія Соціально-гуманітарні науки та публічне адміністрування. Том 1. № 14. 2025. С. 178–184. DOI: [10.31498/2617-2038.14.2025.345692]
7. Румянцева О. А., Цимбал Н. А., Ляшенко І. В. Впровадження штучного інтелекту у філологічну освіту в ЗВО: перекладознавчий аспект. Вісник науки та освіти. № 7 (37). 2025. С. 668–688. DOI: 10.52058/2786-6165-2025-7(37)-668-688
8. Халимон І. Й. Підготовка студентів-перекладачів до роботи із системами автоматизованого перекладу (на прикладі OmegaT). Навчання і викладання у багатомовному світі у цифровому форматі в Україні сьогодні : матеріали Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції 29–30 листопада 2024 р. С. 199–202.
9. Хмелівська С. І., Холод І. В., Лемик І. М. Інноваційні технології навчання майбутніх перекладачів. Журнал «Перспективи та інновації науки». 2023. № 4(22). С. 305–317. DOI: 10.52058/2786-4952-2023-4(22)-305-317
10. Шаховал З. І. Використання штучного інтелекту у підготовці майбутніх перекладачів. Actual problems of personality psychology in the modern world. 2024. С. 205–211.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.