ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ У СИСТЕМІ ПОСЛІДОВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Анотація
Метою дослідження є визначення рівня та особливостей сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи в системі послідовної педагогічної освіти, а також виявлення динаміки змін її основних компонентів залежно від освітнього рівня здобувачів (фаховий молодший бакалавр – бакалавр – магістр). Методи. У дослідженні використано метод анкетування з авторським інструментарієм, спрямованим на оцінювання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оцінювального компонентів готовності. Опитування проведено серед здобувачів спеціальності «Середня освіта (Фізична культура)» різних освітніх рівнів: фаховий молодший бакалавр (n = 27), бакалавр (n = 46), магістр (n = 16). Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, результати оброблено методами описової статистики. Результати. Аналіз результатів засвідчив нерівномірність сформованості компонентів готовності на різних освітніх рівнях. За мотиваційно-ціннісним компонентом найвищі показники виявлено у здобувачів освіти фахового молодшого бакалавра: частка позитивних відповідей (4–5 балів) становила 70,37 %, тоді як у студентів бакалаврату – 58,70 %, а у магістрів – 43,75 %. Когнітивний компонент демонструє чітку позитивну динаміку: частка високих оцінок (4–5 балів) зросла від 40,74 % у фахових молодших бакалаврів до 50,01 % у бакалаврів і 75,00 % у магістрів. Операційно-діяльнісний компонент виявився найменш сформованим: у фахових молодших бакалаврів 74,07 % відповідей припадає на рівень 1–3 бали, у бакалаврів становить 60,87 %, тоді як у магістрів частка високих оцінок зросла до 75,00 %. За рефлексивно-оцінювальним компонентом також зафіксовано зростання показників від 44,44 % позитивних відповідей у фахових молодших бакалаврів до 54,35 % у бакалаврів і 81,25 % у магістрів, що свідчить про посилення здатності до професійного самоаналізу на завершальному етапі підготовки. Висновки. Дослідження підтвердило, що система послідовної педагогічної освіти забезпечує нарощування теоретичної обізнаності та професійної рефлексії майбутніх учителів фізичної культури, однак потребує посилення практико-орієнтованої складової підготовки. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для корекції освітніх програм, удосконалення змісту педагогічної практики та цілеспрямованого формування готовності до організації позакласної роботи на всіх освітніх рівнях.
Посилання
2. Грибан Г., Шевчук Т., Ткаченко П., Скорий О., Пилипчук П., Пантус О., Осипенко В. Стан професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15, 2024. Вип. 4(177). С. 37–41. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.4(177).07
3. Дишко О. Л., Бєлікова Н. О. Стан реалізації послідовної освіти майбутніх вчителів фізичної культури у сучасних освітніх реаліях. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2025. № 2(70). С. 33–38. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2025-02-33-38
4. Іваненко О. О. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у процесі змішаного навчання : дис. ... докт. філос. за спеціальністю : 011 Освітні, педагогічні науки (01 Освіта / Педагогіка). Переяслав, 2023. 229 с.
5. Мицкан Т., Єдинак Г., Потапчук С. Акмеологічна компетентність бакалаврів фізичної культури. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2022. № 25. С. 78–88. https://doi.org/10.32626/2309-8082.2022-25.78-88
6. Саранча М. П., Грибан Г. П. Теоретико-методичні засади залучення учнів до позакласної роботи з фізичної культури в загальноосвітніх школах. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. 2024. Вип. 6 (179). С. 206–209. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.6(179).38
7. Чалій Л., Мамчур С. Структурні акценти готовності учителів фізичної культури до позакласної роботи. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2020. № 16. С. 96–101. https://doi.org/10.32626/2309-8082.2020-16.96-101
8. Åge Diseth. Reflection notes as a tool for professional development of pre-service psychology teachers. Reflective Practice. 2025. Vol. 26. №. 6. Р. 821–831 https://doi.org/1 10.1080/14623943.2025.2504139
9. Tveitnes, M. S., Helgevold, N. & Moen, V. Bridging the gap between theory and practice? Working with digital problem-based cases to strengthen student teachers as research-literate. Discover Education. 2025. № 4, 228 https://doi.org/10.1007/s44217-025-00651-y
10. Vlasiuk R. Theoretical Training for Future Physical Education Teachers Based on Differentiatеd Approach. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective. 2022. № 3–4. Р. 58–63. https://doi.org/10.31891/pcs.2022.3-4.8

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.