РОЛЬ ТРАДИЦІЙ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНОМУ СТАНОВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ

  • В.М. Калашнюк
  • Л.В. Мельник
Ключові слова: загальна музична освіта, учителі музики і співів, музично-естетичне виховання, слухання музики, хоровий спів, імпровізація, рухи під музику

Анотація

У статті закцентовано увагу на тому, що наявна концепція музичної освіти викладачів базується на методологічних і теоретичних положеннях про гуманізацію освіти, концепції культурно-історичного розвитку особистості, положенні про соціальну цінності людини і соціально-середовищної детерміно- ваності її розвитку в процесі музичної спеціалізації, значенні музичних традицій народу. Зазначається, що, на жаль, далеко не завжди багаті українські традиції в області музичного виховання розвинені в сучасній національній системі освіти. Доводиться, що вивчення музичного середовища показало, що сучасне молодіжне музичне середовище значно відрізняється від музичного середовища попередніх поколінь тим, що традиційний механізм спадкоємності поколінь, властивий для музичної соціалізації людини, перестав «спрацьовувати». Одна з основних причин цього криється у відчуженні музичної культури від особистості, коли музичні твори в середовищі існування людини часто не мають очікува- ного впливу на розвиток особистості, що призводить до того, що сама особистість перестає відчувати потребу в практичному оволодінні цінностями музики. Описується, що процес музичного вихован- ня, побудований на послідовному розвитку музичного середовища, продовженні традицій виховання в побуті, суб’єктно вмотивованої ролі національної музичної культури, стає чинником розвитку музич- них потреб дитини та створює сприятливі умови для її залучення до музичних цінностей, становлення соціально і духовно значущих якостей особистості. Аналіз музичного середовища дозволив визначити, що в процесі залучення людини до музичної культури важливе засвоєння індивідом музичної культури і розширення завдяки цьому змісту внутрішнього життя суб’єкта соціуму.

Посилання

1. Битус А. Вопросы музыкального воспитания и обучения: учебно-методическое пособие. Минск : Бел. гос. пед. ун-т, 2005. 142 с.
2. Григор’єва О. Психолого-педагогічні умови розвитку музично-естетичного смаку молодших школярів. Музичне і театральне мистецтво: проблеми викладання. 2006. № 2. С. 12–15.
3. Жукова Т.В. Нравственно-эстетическое воспитание подростков в процессе внеурочной музыкальной деятельности. Витебск : ВГУ им. П.М. Машерова, 2000. 150 с.
4. Карташев С. Формирование музыкально-эстетической культуры младших школьников : методические рекомендации. Витебск : УО «ВГУ им. П.М. Машерова», 2008. 43 с.
5. Матонис В. Музыкально-эстетическое воспитание личности. Ленинград : Музыка, 1988. 85 с.
6. Методологические, организационные новации и проблемы музыкального образования и воспитания в современных условиях : матер. Междунар. науч.-практ. конф., г. Брест, 22–24 мая 2000 г. Брест : БрГУ, 2000. 200 с.
7. Музыкальная деятельность и музыкально-эстетическая культура: вопросы формирования профессиональной культуры учителя музыки / Владимирский гос. пед. ин-т им. П.И. Лебедева-Полянского. Владимир : ВГПИ, 1990. 150 с.
8. Радынова О. Слушаем музыку. Книга для воспитателя и музыкального руководителя детского сада. Москва : Просвещение, 1990. 160 с.
9. Халабузарь П. В. Методика музыкального воспитания : учебное пособие для музыкальных училищ и училищ искусств. Москва : Музыка,1990. 173 с.
10.Ходонович Л. Музыкально-творческое развитие дошкольников: планирование, учет и контроль : пособие. Минск, 2005. 120 с.
Опубліковано
2019-03-25
Сторінки
257-261
Розділ
СЕКЦІЯ 4 ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ