ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ РЕЛІГІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ В АВСТРАЛІЙСЬКИХ ШКОЛАХ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Ключові слова: Австралія, релігійна освіта, демократія, поліконфесійність, полікультурність, культурний плюралізм, державні школи, вивчення релігії, катехитичні підходи, педагогічні підходи.

Анотація

У статті проведено загальний огляд стану австралійської освіти в контексті викладання предме- тів релігійного спрямування, зроблено історичний огляд системи освіти з часу заселення материка, окреслено ключові переміни, які відбувалися в австралійському суспільстві щодо переосмислення міс- ця предметів духовного спрямування у державній навчальній програмі. Визначено й описано основні причини, що призвели до трансформації розуміння важливості викладання релігії у державних закла- дах освіти, а саме: демографічні зміни, які відбулися в австралійському суспільстві після Другої сві- тової війни та спричинили необхідність виховання у громадян розуміння та поваги до носіїв різних вірувань і цінностей і формування в учнів культурного плюралізму, що є визначальною характеристи- кою та вимогою демократичного суспільства; перехід від катехитичних до власне педагогічних підхо- дів у викладанні предметів духовного виховання, головною цінністю яких було формування в учнів здатності виявляти позитивний вплив релігії на розвиток суспільства, розуміти особливості основних церковних традицій і виховувати толерантність і почуття поваги до всіх релігій як носіїв і провайдерів загальнолюдських цінностей. Указано на результат переосмилення австралійським суспільством важ- ливої ролі вивчення релігії для розвитку демократичної держави, що призвело до практики вивчення відповідних предметів духовного спрямування у державних школах і дало учням змогу отримувати знання і вміння внаслідок опанування доктрин різноманітних релігійних віровчень. Зроблено огляд можливостей та умов для викладання релігії в освітніх закладах Австралії представниками релігійних конфесій, принципів вибору змісту програми предмету духовного спрямування та критеріїв її оціню- вання шкільною адміністрацією, а також відзначено принцип збереження демократичних прав батьків та учнів, що полягає у свободі вибору предметів такого типу. У статті зроблено припущення, що досвід викладання уроків релігії у державних школах Австралії може бути цінним на сучасному етапі розвитку української освіти в контексті впровадження предметів духовно-морального спрямування в освітній процес загальноосвітніх шкіл.

Посилання

1. Dictionary of Educational History in Australia and New Zealand. URL: http://dehanz.net.au/entries/free-compulsorysecular-education-acts/ (дата звернення: 02.11.2020).
2. Barcan A. A History of Australian Education. Melbourne : Oxford University Press, 1980. P. 403–408.
3. Australian Dictionary of Biography. URL: http://adbonline.anu.edu.au/biogs/A060349b.htm (дата звернення: 02.11.2020).
4. Potts A. Public and private schooling in Australia – Historical and contemporary considerations. The Institute of Historical Research (IHR), School of Advanced Study, University of London, 18 July 2000.
5. Perry Laura B. Conceptualising Education Policy in Democratic Societies. Educational Policy. 2009. Vol. 23 (3). P. 428.
6. Crittenden B. Parents, the State and the Right to Educate. Melbourne, Melbourne University Press, 1988. P. 130.
7. Salomone R. Common education and the democratic ideal. Diane Ravitch and Joseph P. Viteratti (eds.), Making Good Citizens: Education and Civil Society. New Haven, Connecticut : Yale University Press, 2001. P. 224.
8. Lovat T. What is This Thing Called Religious Education? Terrigal, David Barlow Publishing, 2009. 108 p.
9. Goldburg P. Teaching Religion in Australian Schools. The History of Religions and Religious Education. 2008. Vol. 55 (2/3). P. 241–271.
Опубліковано
2021-01-11
Сторінки
23-28
Розділ
СЕКЦІЯ 1 МЕТОДОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ