ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ У КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ІЗ ПСИХОМОТОРНИМИ РОЗЛАДАМИ

Ключові слова: діти, родина, фізичний розвиток, корекція, психіка, моторика

Анотація

Розрізненість даних, відсутність взаємовідносин між фахівцями різних напрямів (медиками, психо- логами, педагогами) зумовили визначення основних шляхів вирішення проблеми ролі батьків у корек- ції фізичного розвитку дітей із розладами психомоторики. Вищезазначене зумовило мету нашої роботи – виявити основні напрями взаємодії педагогів і батьків у корекції фізичного розвитку дітей із психомоторними розладами. Виконане дослідження дозволяє зробити попередні висновки: 1. Проблема нормалізації стану психомоторики у дітей має вирішуватися комплексно, що передба- чає не тільки консолідацію професійних дій фахівців із різних напрямів (медиків, педагогів, психоло- гів), а й тісний їх зв’язок із родиною дитини, з її батьками. 2. Ця робота з координації дій педагогів і батьків має бути системною і передбачати такі етапи: анкетування батьків дитини, співбесіду з родиною, формулювання основних потреб родини, розробку індивідуальної програми профілактики та корекції порушень психомоторики конкретної дитини (вклю- чаючи порушення постави), педагогічне спостереження за родиною та різні форми очного та дистан- ційного консультування батьків і родичів дитини (дозовану допомогу за необхідності, фасилітацію). 3. Протягом констатувального педагогічного експерименту нами було апробовано різні варіанти консультування батьків дітей із порушеннями психомоторики. Найбільш вдалими слід вважати: очне консультування тільки батьків (без дитини) або батьків і дитини разом; дистанційну форму консульту- вання батьків (за допомогою телефону, смартфону, іншого гаджета); онлайн-консультування на основі використання Інтернету (одноденні або пролонговані вебінари); очні семінари, тренінги з батьками та дітьми, майстер-класи від провідних фахівців із тієї або іншої галузі. Можливе успішне комбінуван- ня цих форм консультування у різних варіантах. Перспективи подальших досліджень у напрямі взаємодії корекційних педагогів із родиною дитини з порушеннями психомоторики полягають у відпрацюванні найбільш оптимальних варіантів поєднан- ня очних і дистанційних форм консультування родини за умов пандемії, спричиненої коронавірусом, і відповідних карантинних протидій.

Посилання

1. Антропов Ю.Ф., Шевченко Ю.С. Психосоматические расстройства и патологические привычные действия у детей и подростков. Москва : Издательство Института Психотерапии, Издательство НГМА, 2000. 320 с.
2. Волкова Т.В., Прочухаева М.М. Организация инклюзивной образовательной среды в ДОО : учебно-методическое пособие. Москва : ТЦ Сфера, 2019. 112 с.
3. Качмарик Х.В. Особливості психологічного супроводу аутичних дітей у дошкільній установі : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.08. Київ, 2015. 22 с.
4. Роджерс С.Дж., Доусон Дж., Висмара Л.А. Денверская модель раннего вмешательства для детей с аутизмом: как в процессе повседневного взаимодействия научить ребенка играть, общаться и учиться / пер. с англ. В. Дегтяревой. Екатеринбург : Рама Паблишинг, 2016. 416 с.
5. Сансон П. Психопедагогика и аутизм: опыт работы с детьми и взрослыми. Москва : Теревинф, 2006. 208 с.
6. Сатмари П. Дети с аутизмом. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 224 с.
7. Селигман М., Дарлинг Р. Обычные семьи, особые дети / пер. с англ. Москва : Теревинф, 2007. 368 с.
8. Худоян С.С. Феномен детского аутизма с точки зрения онтогенетических закономерностей развития. Психология и психотехника. 2013. № 5 (56). С. 506–511.
Опубліковано
2021-01-11
Сторінки
110-117
Розділ
СЕКЦІЯ 5. СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ