ФОРМУВАННЯ ГУМАННОГО СТАВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДО ДОМАШНІХ ТВАРИН В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Анотація
Мета. Прояви насильства над домашніми тваринами дуже часто є свідченням відхилень у розвитку дитини. Чітке визначення структури технології профілактичної та корекційної роботи дає можливість корегувати ставлення дітей до тварин, формувати позицію стосовно тварин на гуманних засадах. Жор- стокість у ставленні до тварин визначається як психічне захворювання. На його подолання спрямова- не міжнародне й державне законодавство. Науковцями визначено роль домашніх тварин для людини та розвитку дитини. Значні відхилення у ставленні до тварин дітей вимагають вчасного корегування та регулювання виховним процесом. Методи. Для визначення відхилень у ставленні до тварин застосовано опитувальник, питання яко- го сформовані на основі законодавства про захист тварин від жорстокого ставлення. Порівняльний аналіз ставлення до домашніх тварин осіб дитячого й дорослого віку дає змогу стверджувати, що вчасне попередження відхилень допомагає корегувати розвиток дитини. Діагностичне обстеження допомагає визначити диференціацію дітей без відхилень, із значними відхиленнями та групу ризику. Освітній процес у напрямі корегування ставлення дітей до тварин є ефективним за умови охоплення різних форм роботи, зокрема вирішення проблемних ситуацій; бесіди щодо необхідності гуманного ставлення до тварин; обміну позитивними асоціаціями, спогадами, спостереженнями; постановки казки, героями якої є тварини; рольової гри, твору; акції «Підбери кошеня!» (пошук і влаштуван- ня в притулок); міні-лекції; поїздки в притулок для тварин; виступу члена громадської організа- ції з утримання тварин; години психолога; виставки малюнків або/та фотовиставки; тренінгового заняття; правил поведінки з твариною. Результати. Зміст, напрями, етапи, форми й методи робо- ти визначено відповідно до ступеня відхилень, можливостей навчально-виховного процесу школи. Про результативність роботи свідчить зміна ставлення до домашніх тварин на основі розвитку ког- нітивної, психоемоційної, поведінкової сфер особистості. Параметричним методом, який засвідчує результативність роботи, запропоновано тестування. Висновки. Узагальнивши та проаналізувавши відповіді дітей після проведеної роботи, ми встановили успішну динаміку в половини дітей, залу- чених до роботи. Незначна частина осіб із залучених до профілактично-корекційної роботи й далі мають значні відхилення у ставленні до тварин. Деякі діти залишаються на невизначеній позиції у ставленні до тварин, що вимагає тривалого виховного впливу та вжиття додаткових заходів. Коре- гування у ставленні до домашніх тварин легко піддається когнітивна й поведінкова сфери дитини, а найважче – психоемоційна, що потребує тривалого профілактичного впливу та розвитку мораль- но-духовних якостей індивіда.
Посилання
2. Всеукраїнська велика енциклопедія тварин. Тварини світу. URL: http://tvarunu.com.ua (дата звернення: 10.02.2018).
3. Мельниченко О. Плата за менших братів: всі основні аспекти скандального законопроєкту про тварин. URL: https://news.finance.ua/ua/news/-/413347/plata-za-menshyh-brativ-vsi-osnovni-aspektyskandalnogo-zakonoproektu-pro-tvaryn (дата звернення: 15.02.2018).
4. Парфанович І. Профілактика девіантної поведінки дівчат : навчально-методичний посібник. Тернопіль : ТНПУ, 2017. 208 с.
5. Про захист тварин від жорстокого поводження : Закон України від 21 лютого 2006 року № 3447-IV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 (дата звернення: 01.02.2018).
6. Про попередження насильства в сім’ї : Закон України від 15 листопада 2001 року № 2789-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями). URL: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/57 (дата звернення 10.02.2018).
7. Сидорович Р. Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами повинна бути посилена. URL: https://samopomich.ua/vidpovidalnist-za-zhorstokepovodzhennya-z-tvarynamy-povynna-buty-posylenaruslan-sydorovych (дата звернення: 10.02.2018).
8. Юрків Я. Діяльність соціального педагога з попередження насильства в сім’ї. Соціальна педагогіка: теорія та практика. 2013. № 3. C. 39–46.
9. Alleyne E., Parfitt C. Adult-Perpetrated Animal Abuse: A Systematic Literature Review. Trauma, Violence, & Abuse (TVA). 2019. Vol. 20. Issue 3. P. 344–357. DOI: https://doi.org/10.1177/1524838017708785 (дата звернення: 27.04.2021).
10. Jegatheesan B., Enders-Slegers M.-J., Ormerod E, & Boyden P. Understanding the Link between Animal Cruelty and Family Violence: The Bioecological Systems Model. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. No. 17 (9), 3116. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17093116 (дата звернення: 27.04.2021).
11. Newberry M. Pets in danger: Exploring the link between domestic violence and animal abuse. Aggress. Violent Behav. 2017. Vol. 34. P. 273–281. DOI: https://doi.org/10.1016/j.avb.2016.11.007 (дата звернення: 27.04.2021).