ФЕНОМЕН УСПІШНОСТІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ
Анотація
За мету у статті поставлено дослідження феномена успішності крізь призму педагогічної науки. Для досягнення мети застосовано такі теоретичні методи, як системно-структурний аналіз вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних джерел із проблеми успішності, узагальнення, порівняння і реінтерпретація отриманих даних. Методологію дослідження становлять особистісно орієнтований, акмеологічний, аксіологічний, компетентнісний і середовищний підходи. Результати. Дослідження феномена успішності дало змогу отримати такі результати: існує принципова відмінність між поняттями «успіх» і «успішність»; поняття «успішність» уважають хронотопним, яке складно піддається чіткому визначенню, оскільки пов’язане з індивідуальною системою цінностей; з’ясовано, що в сучасних дослідженнях відсутня однозначна позиція вчених щодо змістового навантаження поняття «успішність»; визначено, що поняття «успішність» має об’єктивний і суб’єктивний аспекти. Зазначено, що всебічному дослідженню феномена успішності сприятиме як вивчення досягнень сучасної психологоедагогічної науки, так і критичне осмислення й нове прочитання здобутків класичної педагогічної спадщини. Здійснено аналіз педагогічних ідей Г. Сковороди, К. Ушинського, А. Макаренка, Я. Корчака, В. Сухомлинського в контексті феномена успішності. За результатами дослідження уточнено поняття «успішність учня» як заснований на позитивному мисленні і способі життя цілісний комплекс властивостей особистості, що відображає визнання досягнень учня у шкільному колективі й найближчому соціальному оточенні та характеризує стан задоволення учня результатами власної діяльності, його прагнення гармонійно розвиватися і здатність продуктивно діяти в різних життєвих ситуаціях й повною мірою виконувати свої обов’язки. Висновки. Рефлексія класичної педагогічної спадщини та творчого доробку представників сучасної психолого-педагогічної науки дала змогу дійти висновку, що в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти цілком можливим є створення умов, що сприяють формуванню успішності зростаючої особистості, створенню платформи для її успішного соціального старту.
Посилання
2. Бех І.Д. Зростаюча особистість у психометодичних контурах. Методист. 2020. № 5(101). С. 16–27.
3. Вітвицька С. Інноваційний підхід до проблем виховання молоді у педагогічній спадщині А.С. Макаренка. Творча спадщина А.С. Макаренка в контексті інноваційного розвитку освіти XXI століття : матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції. Суми : СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2018. С. 5–9.
4. Кириченко В.І., Нечерда В.Б. Партнерська взаємодія як засіб примноження ресурсів формування соціально успішної особистості старшокласника. Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал : матеріали Звітної наук.-практ. конф. Ін-ту проблем виховання НАПН України за 2019 рік. Івано-Франківськ : НАІР, 2020. Вип. 8. С. 104–108.
5. Матеюк О.А. Успішність особистості: сутність та зміст феномену. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2012. № 4. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2012_4_31 (дата звернення: 10.06.2023).
6. Михайлишин Г.Й., Довга М.М. Успішність особистості: філософський та психолого-педагогічний контекст. Наукове мислення : збірник статей учасників дев’ятої Всеукраїнської практично-пізнавальної інтернет-конференції «Наукова думка сучасності і майбутнього». Дніпро : Видавництво НМ, 2017. С. 50–56.
7. Сковорода Г.С. Світ ловив мене, та не впіймав. Харків : Фоліо, 2022. 272 с.
8. Сухомлинська Л.В. «Павлиська середня школа» В. Сухомлинського: сучасний погляд педагогів Австралії. Вісник НАПН України. 2023. № 5(1). С. 1–5.
9. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології. Вибрані педагогічні твори : у 2-х т. / редкол.: В.М. Столєтов та ін. Київ : Рад. школа, 1983. Т. 1. Р. 192–471.
10. Cantwell В. Student Success as a Social Problem. International Journal of Chinese Education. 2018. № 7. Р. 6–21.
11. Chunkenova S., Ybyraimzhanov K., Yelubayeva M., Turkmenbayev A., Bakradenova A. Formation of the Personality of Future Teachers for the Implementation of Professional Activities in Modern Conditions. Review of International Geographical Education (RIGEO). 2021. № 11(5). Р. 4587–4599.
12. Dries N., Pepermans R., Carlier O. Career success: Constructing a multidimensional model. Journal of Vocational Behavior. 2008. № 73(2). Р. 254–267.
13. Garsia L.L. Walking through a Successful Life: A Case Study. Naresuan University Journal: Science and Technology. 2019. № 27(4). Р. 87–97.
14. Geisler M., Allwood C.M. Competence and Quality in Real-Life Decision Making. PLoS ONE. 2015. URL: https://journals.plos.org/plosone/articleid=10.1371/journal.pone.0142178 (дата звернення: 10.06.2023).
15. Greenaway K.H., Kalokerinos E.K. Suppress for success? Exploring the contexts in which expressing positive emotion can have social costs. Europian Review of Social Psychology. 2017. № 28(1). Р. 134–174.
16. Göncz L. Teacher personality: a review of psychological research and guidelines for a more comprehensive theory in educational psychology. Open review of educational research. 2017. № 4. Р. 75–95.
17. Hildebrandt-Wypych D. The social construction of life success among German youth. Contemporary Learning Society. A quarterly of social and educational ideas. 2011. Р. 129–142.
18. Kaya G.I. Construction of academic success and failure in school Memories. Educational Research and Reviews. 2018. № 13(1). Р. 12–20.
19. Ulug M., Ozden M.S., Eryilmaz A. The effects of teachers’ attitudes on students’ personality and performance. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2011. № 30. Р. 738–742.
20. Wojnowska B. Dlaczego «Janusz Korczak»? Rodowód pseudonimu, tradycja rodzinna. Pamiętnik Literacki. 2019. № 2. S. 89–100.