СУБ’ЄКТ ТА ОСОБИСТІСТЬ У РЕТРОСПЕКТИВІ РОЗВИТКУ (СЕРЕДИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)
Ключові слова:
особистість, суб’єкт, індивід, індивідуальність, суб’єктивний досвід, діяльність, активність.
Анотація
У статті автори показують, що з оволодінням поведінкою та психікою організм стає суб’єктом діяльності. Аналіз змісту понять «особистість» та «суб’єкт» показує, що в обох випадках ідеться про вплив соціального оточення і власної мотивації, які детермінують поведінку людини. Тварини є суб’єктами природної діяльності, зумовленої їхніми біологічними задатками; людина вирішує соціальні та суспільні завдання, коли стає суб’єктом соціальної діяльності.
Посилання
1. Абульханова-Славская К. Диалектика человеческой жизни. М., 1977. 223 с.
2. Ананьев Б. Человек как предмет познания. Л., 1968. 343 с.
3. Бехтерев В. Коллективная рефлексология. Пг., 1921. 436 с.
4. Выготский Л. Педагогическая психология / под ред. В. Давыдова.М.: Педагогика, 1991. 480 с.
5. Выготский Л. Избранные психологические исследования. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. 517 с.
6. Деркач А., Сайко Э. Деятельность как основание акмеологического развития субъекта и надситуативная активность субъекта как действенный фактор ее развития. Мир психологии. 2008. № 2. С. 193–200.
7. Деркач А., Сайко Э. Развитие в акмеологии и акмеологическое развитие в структуре онтогенеза. Мир психологии. 2007. № 2. С. 208–221.
8. Ильенков Э. Философия и культура. М.: Политиздат, 1991. 464 с.
9. Кон И. В поисках себя: личность и самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
10. Левин К. Теория поля в социальных науках. Пер. с англ. СПб., 2000. 368 с.
11. Лекторский В. Обьект. Субьект. Познание. М., 1980. 358 с.
12. Леонтьев А. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
13. Леонтьев А. Избранные психологические труды: в 3 т. М.: Педагогика, 1983. Т. 2. 318 с.
14. Леонтьев А. Философия психологии. М., 1994. 228 с.
15. Маслоу А. Мотивация и личность. СПб.: Евразия, 1999. 479 с.
16. Рубинштейн С. Бытие и сознание. М.: Наука, 1957.
17. Штерн В. Психология раннего детства. Петроград, 1915. 280 с.
18. Ядов В. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. Л., 1979. 264 с.
2. Ананьев Б. Человек как предмет познания. Л., 1968. 343 с.
3. Бехтерев В. Коллективная рефлексология. Пг., 1921. 436 с.
4. Выготский Л. Педагогическая психология / под ред. В. Давыдова.М.: Педагогика, 1991. 480 с.
5. Выготский Л. Избранные психологические исследования. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. 517 с.
6. Деркач А., Сайко Э. Деятельность как основание акмеологического развития субъекта и надситуативная активность субъекта как действенный фактор ее развития. Мир психологии. 2008. № 2. С. 193–200.
7. Деркач А., Сайко Э. Развитие в акмеологии и акмеологическое развитие в структуре онтогенеза. Мир психологии. 2007. № 2. С. 208–221.
8. Ильенков Э. Философия и культура. М.: Политиздат, 1991. 464 с.
9. Кон И. В поисках себя: личность и самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
10. Левин К. Теория поля в социальных науках. Пер. с англ. СПб., 2000. 368 с.
11. Лекторский В. Обьект. Субьект. Познание. М., 1980. 358 с.
12. Леонтьев А. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
13. Леонтьев А. Избранные психологические труды: в 3 т. М.: Педагогика, 1983. Т. 2. 318 с.
14. Леонтьев А. Философия психологии. М., 1994. 228 с.
15. Маслоу А. Мотивация и личность. СПб.: Евразия, 1999. 479 с.
16. Рубинштейн С. Бытие и сознание. М.: Наука, 1957.
17. Штерн В. Психология раннего детства. Петроград, 1915. 280 с.
18. Ядов В. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. Л., 1979. 264 с.
Опубліковано
2024-08-06
Сторінки
30-35
Розділ
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ
