СОЦІАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ У ВИЗНАННІ ДИПЛОМІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
Мета. Стаття досліджує соціальні детермінанти, що впливають на визнання дипломів про вищу освіту в Європі. У центрі уваги – академічна мобільність, впровадження міжнародних освітніх стандартів, культурні та мовні бар’єри, а також принцип рівного доступу до освіти як ключові чинники, що формують цей процес.Методологія. Дослідження базується на якісному аналізі міжнародних правових рамок, освітніх політик та інституційних практик, які регулюють визнання дипломів. Залучено порівняльні дані та офіційні джерела, розглянуто такі ініціативи, як Болонський процес, Лісабонська конвенція та програма Erasmus+, для оцінки їхнього впливу на гармонізацію та співпрацю у сфері вищої освіти.Результати. Академічна мобільність постає як ключовий механізм сприяння транснаціональній співпраці та науковому обміну. За підтримки ініціатив ЄС вона сприяє зближенню освітніх систем і спрощенню процедур визнання дипломів, попри наявні труднощі, як-от бюрократичні бар’єри та ризик відтоку кадрів. Акредитація залишається центральним інструментом забезпечення якості та порівнюваності між установами. Такі організації, як ENQA та українське НАЗЯВО, підтримують стандарти та взаємну довіру, а інструменти на кшталт ESG та ЄКР сприяють прозорості та мобільності. Дослідження також наголошує на впливі мовних і культурних відмінностей, що ускладнюють визнання дипломів. Ініціативи, як-от Європейський центр сучасних мов та політика ЄС щодо багатомовності, спрямовані на підтримку інклюзивності та міжкультурного діалогу, що є критично важливим для інтеграції різноманітних груп студентів і фахівців. Висновки. Рівний доступ до освіти утверджується як одна з основоположних цінностей ЄС, однак обмежувальна міграційна політика та зростання сек’юризації перешкоджають доступу для вразливих груп, зокрема біженців і мігрантів. У статті робиться висновок, що подальший розвиток стратегій ЄС має зосереджуватися на подоланні цих суперечностей, забезпечуючи справедливе визнання кваліфікацій із врахуванням національних інтересів та універсального права на освіту і професійний розвиток у глобалізованому світі.
Посилання
2. Квіт С., Єременко О. Річний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2020 рік. Київ: НАЗЯВО, 2021.
3. Рибачук О. Освіта та європейська інтеграція: Вплив вищої освіти на громадську думку про ЄС. Освітній вісник України. 2021. № 17(2). С. 98–112.
4. Страшнюк С., Петрова І. Болонський процес і якість освіти: досвід впровадження у вищих навчальних закладах України. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018.
5. Фінікова Т., Шарова О. Університетська автономія та якість освіти: європейський досвід для України. Київ: Таксон, 2018.
6. Aerne A., Trampusch C. Higher Education and Economic Growth: A Comparative Perspective. Cambridge: Cambridge University Press, 2022.
7. Costes N., Crozier F., Cullen P. et al. Quality Procedures in the European Higher Education Area and Beyond – Second ENQA Survey. ENQA Occasional Papers. 2008. No. 14.
8. Council of Europe. Lisbon Recognition Convention: Ensuring Fair Recognition of Qualifications in Europe. Strasbourg: Council of Europe, 2020.
9. Dąbrowski M., Stead D., Mashhoodi B. EU cohesion policy can’t buy me love? Exploring the regional determinants of EU image. Regional Science Policy & Practice. 2019. Vol. 11, No. 4. P. 695–712.
10. European Commission. Recognition of Qualifications for Migrants in the EU: Policy Challenges and Solutions. Brussels: European Commission, 2017.
11. European Commission. Recognition and valida- tion of foreign qualifications and skills in Poland, with particular focus on qualifications and skills from Ukraine (Annex 9: Informative registry and roadmap). Director- ate-General for Structural Reform Support. 2023. https://reform-support.ec.europa.eu/document/download/2d14fd4f-3b69-4467-8ce0-af643be34fb7_cs?filename=Annex+9_Report%2C+informative+registry+and+roadmap_ENG.pdf
12. Herbaut E., Geven K., Smith R. The Bologna Process and its Impact on Higher Education: Achievements and Challenges. Higher Education Policy. 2021. Vol. 34, No. 2. P. 139–159.
13. Hou, A. Y.-C. Qualification recognition of joint degrees in Europe and Asia in the era of massifica- tion. In K. Mok (Ed.), Managing international connec- tivity, diversity of learning and changing labour mar- kets, Higher Education in Asia: Quality, Excellence, and Governance. Springer. 2017. pp. 45–67. https://doi.org/10.1007/978-981-10-1736-0_4
14. Kalantaryan, S., & Salamońska, J. Where migration meets education: Case study of policies referring to the mobility of the highly skilled. In S. K. St. John & M. Murphy (Eds.), Education and public policy in the European Union, Palgrave Macmillan. 2019. pp. 47–66. https://doi.org/10.1007/978-3-030-04230-1_3
15. Keeves J.P., Watanabe R. The International Handbook of Educational Research in the Global Era. Springer, 2003.
16. Kvit S. Higher Education in Ukraine: Reform, Bologna Process, and Internationalization. Kyiv: Vydavnytstvo Naukova Dumka, 2019.
17. Mazrekaj D., Oude Lansink A., Hoxhaj R. Erasmus+ and Its Role in International Mobility: Evidence from Eastern Europe. Journal of Educational Policy. 2018. Vol. 33, No. 4. P. 502–521.
18. Ribeiro P. Migration, security, and higher education: Challenges in the EU’s externalization policies. Journal of European Policy Studies. 2022. Vol. 29, No. 1. P. 45–62.
19. Spina N. Bounded inclusion: race, migration and the making of the European educational space. Comparative and International Education. 2020. Vol. 49, No. 1. P. 1–19.
20. Teichler U. International Student Mobility and Recognition Policies in Europe. London: Palgrave Macmillan, 2012.
21. UNESCO. Global Convention on the Recognition of Qualifications concerning Higher Education. Paris: UNESCO, 2023.
22. Westerheijden D.F., Stensaker B., Rosa M.J. (Eds.). Quality Assurance in Higher Education: Trends in Regulation, Translation and Transformation. Dordrecht: Springer, 2007. 294 p.