ДО ІСТОРІЇ ЗАПОЧАТКУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕСПЕРАНТО-ПРОСВІТИ В УКРАЇНІ

  • Ю.А. Клименко
Ключові слова: есперанто, есперанто-рух, есперанто-просвіта, есперанто-курси, гуртки, лекції, доповіді, консультації, освітньо-просвітницька діяльність есперантистів

Анотація

У статті висвітлено історію започаткування та розвитку есперанто-просвіти в Україні у 20-х – на початку 30-х років ХХ століття. Есперанто-рух – це об’єднана спільністю цілей, духовною і матеріальною культурою група (поділена за місцем розташування і за регіонами), яка спілкується міжнародною мовою есперанто. На окремих етапах розвитку досліджуваного феномену мета освітньо-просвітницької діяльності есперантистів залежно від суспільно-політичної ситуації змінювалася – від популяризації мови есперанто на перших етапах до практичного використання есперанто як засобу міжнародного спілкування. З’ясовано, що, незважаючи на ключову спрямованість есперанто-руху у певний період, освітньо-просвітницьку діяльність організовували переважно через різноманітні організаційні форми: есперанто-курси, гуртки, лекції, доповіді, консультації, школи, технікуми, вищі навчальні заклади та інші педагогічні форми.

Посилання

1. Важнейшие постановления ЦК СЭСС и Президиума ЦК от 3-го января 1924 г. // Бюллетень Центрального Комитета Союза Эсперантистов Советских Стран (СЭСС). – 1924. – № 1. – С. 2–4.
2. Власов Д. Эсперанто: полвека цензуры : развитие эсперанто-движения и его журналистики в условиях цензуры в Российской империи и СССР (1887–
1938 гг.) : [монография] / Д. Власов. – Москва : Импэто, 2011. – 181 с.
3. Дрезен Э. Союз эсперантистов советских республик и его положение в рядах советской общественности / Э. Дрезен // Международный язык. – 1930. –
№ 2–3. – С. 155–158.
4. Изгур И. За всеобщий русско-эсперантский словарь! / И. Изгур, В. Эльсудо // Международный язык. – 1929. – № 1. – С. 19–24.
5. Инструкторская Секция СЭСС // Бюллетень Центрального Комитета Союза Эсперантистов Советских Стран (СЭСС). – 1924. – № 1. – С. 1–2.
6. Ізгур І. Всесвітня мова Есперанто й школа / І. Ізгур. – М. Харків (Кременчук): Вид. «Нова Епоха» при ЦК СЕРК. Український сектор, 1926. – 32 с.
7. Королевич А. Книга об эсперанто / А. Королевич. – К. : Наукова думка, 1989. – 254 с.
8. От Инструкторской Секции СЭСС // Бюллетень Центрального Комитета Союза Эсперантистов Советских Стран (СЭСС). – 1924. – № 1. – С. 4–6.
9. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Третье. В 33 т. – СПб., 1909. – Т. 26. – Отд. 1. – 1208 с.
10. Пять лет ячейки юных эсперантистов // Международный язык. – 1935. – № 1. – С. 17.
11. Сухомлинська О. З історії Інтернаціоналу працівників освіти // Український історичний журнал. –1986. – № 8. – С. 58–66.
12. Сухомлинська О. Міжнародні зв’язки педагогів України у 20-х – на початку 30-х рр. / О. Сухомлинська // Український історичний журнал. – 1991. – № 10. –С. 52–57.
13. У просвещенцев-эсперантистов // Международный язык. – 1934. – № 2–3. – С. 88.
14. Устав общества «Эсперо». – СПб, 1900. – 26 с.
15. Школа получает письма из 29 стран // Международный язык. – 1935. – № 1. – С. 17.
16. Эсперанто – молодому поколению через школы. Декларация английских ученых в пользу эсперанто// Международный язык. – 1934. – № 2. – С. 88–89.
17. А. S. Esperanta movado eb Rusujo en 1909 jaro / A. S. // La Ondo de Esperanto. – 1910. – № 1. – С. 2–3.
18. Radvan-Ripinski E. Esperanto en Ruslando / E. Radvan-Ripinski // Ruslanda Esperantisto. – 1907. –№ 7. – С. 7–8.
19. Saĥarov A.. Rememoroj de centprocenta esperantisto /A. Saĥarov. – М., 1993. – 164 р.
Опубліковано
2017-02-27
Сторінки
44-49
Розділ
СЕКЦІЯ 1 МЕТОДОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ