ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Abstract
In the article the cooperative learning model in the process of teaching is determined. The cooperative learning model relies on small group work as contrasted to whole class teaching. Conducting a cooperative learning lesson changes the teacher's role from that of center stage performer to choreographer of small group activity. The ways of activation co-operation during the innovative teaching are considered.
References
1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004. – 351с.
2. Дичківська І.М. Формування інтелектуальних мотивів у контексті інноваційного навчання в підготовці фахівців: методологія, технологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. Ч. 3. – Київ – Вінниця, 2003. – С. 327-331.
3. Зязюн І.А. Культура в контексті політики та освіти // Містецтво та освіта. – 1998. – №2. – С.2-8.
4. Клюева Н. В. Программа социально-психологического тренинга педагогов. – С-Пб.: Изд-во С-Пб. ун-та, 1992. – 25 с.
5. Митина Л.М. Эмоциональная гибкость учителя – М.: Флинт, 2001. – 191с.
6. Підласий І.П., Трипольська С.А. Формування професійного потенціалу як мета підготовки вчителя // Рідна школа. – 1998. – №1. – С.3-8.
7. Роджерс К. Р. Консультирование и психотерапия практической работы: Монография / К.Р. Роджерс. – М.: ЭКСМО – ПРЕСС, 1999. – 464 с.
8. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М., 1998. – 255с.
9. Эльконин Д. Б. Психология игры. – М.: Педагогика, 1978. – 304 с.
10. Allright D. Observations in the language classroom. – London., N.Y.: Longman, 1988. – 288 p.
11. Boocock S.S., Shild E.O. Simulation games in learning. – Beverly Hills. C A: Sage, 1968. – 340 p.
12. Brumfit C. The functional – notional approach: from theory to practice. – New York: Oxford univ. press, 1984. – 235 p.
13. Dobson J. M. Effective techniques for English conversational groups. – Washington, D. C., 1992. – 137 p.
2. Дичківська І.М. Формування інтелектуальних мотивів у контексті інноваційного навчання в підготовці фахівців: методологія, технологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. Ч. 3. – Київ – Вінниця, 2003. – С. 327-331.
3. Зязюн І.А. Культура в контексті політики та освіти // Містецтво та освіта. – 1998. – №2. – С.2-8.
4. Клюева Н. В. Программа социально-психологического тренинга педагогов. – С-Пб.: Изд-во С-Пб. ун-та, 1992. – 25 с.
5. Митина Л.М. Эмоциональная гибкость учителя – М.: Флинт, 2001. – 191с.
6. Підласий І.П., Трипольська С.А. Формування професійного потенціалу як мета підготовки вчителя // Рідна школа. – 1998. – №1. – С.3-8.
7. Роджерс К. Р. Консультирование и психотерапия практической работы: Монография / К.Р. Роджерс. – М.: ЭКСМО – ПРЕСС, 1999. – 464 с.
8. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М., 1998. – 255с.
9. Эльконин Д. Б. Психология игры. – М.: Педагогика, 1978. – 304 с.
10. Allright D. Observations in the language classroom. – London., N.Y.: Longman, 1988. – 288 p.
11. Boocock S.S., Shild E.O. Simulation games in learning. – Beverly Hills. C A: Sage, 1968. – 340 p.
12. Brumfit C. The functional – notional approach: from theory to practice. – New York: Oxford univ. press, 1984. – 235 p.
13. Dobson J. M. Effective techniques for English conversational groups. – Washington, D. C., 1992. – 137 p.
Published
2007-10-22
Pages
278-282
Section
РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ