ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ ПРИЙМЕННИКОВИХ КОНСТРУКЦИЙ

  • О.В. Федорова
Ключові слова: комунікативно-мовленнєві уміння, мовленнєвий розвиток, тяжкі порушення мовлення

Анотація

Статтю присвячено проблемі формування комунікативно-мовленнєвих умінь
молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення(ТПМ) засобами прийменникових
конструкцій. Проблема формування комунікативно-мовленнєвих умінь є однією з провідних у
наукових дослідженнях психологів і дидактів, але разом з тим, залишається недостатньо
дослідженими питання правильного й доцільного вживання прийменникових конструкцій
учнями із ТПМ. А саме прийменникові конструкції впливають на зміст і хід спілкування, є
важливими в активному аспекті.

Посилання

1. Гойхман О.Я. Речевая коммуникация. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 272с.
2. Діти з особливими потребами у загальному просторі: початкова ланка / [за ред.В.І Бондаря,
В.В. Засенка]. – К., 2004. – С.113 -115.
3. Исенина Е.И. Психологические закономерности речевого онтогенеза. – Иваново: Изд-во
Ивановского гос. ун-та, 1983. – 78с.
4. Токарева О.А.,Фомина И.Н. Изучение морфемного состава слова в 6-7-х классах школ для
детей с тяжелыми нарушениями речи // Дефектология. –1987. – №5. – С.58-64.
Опубліковано
2013-01-18
Сторінки
152-156
Розділ
РОЗДІЛ 2. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАВЧАННЯ