АНАЛІЗ ВЗАЄМОДІЇ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

  • Інна Володимирівна Літяга
Ключові слова: соціальна робота, соціальний працівник, соціальні послуги, теорії соціальної роботи, соціальне обслуговування, соціальні служби

Анотація

У статті розглянуті теоретичні та практичні аспекти соціальної роботи. Охарактеризовані теорії соціальної роботи та їх поєднання із практичною діяльністю, а також на основі законодавчої бази Укра­їни проаналізовано можливості їх упровадження.

Соціальна робота є показником розвитку будь-якої країни. Практична діяльність не може здійсню­ватись без теоретичного підґрунтя. Якщо враховувати теоретичний підхід в соціальній роботі, то необ­хідними є знання різних теорій. Основними ж формами, які використовують в соціальній роботі є інди­відуальна та групова. При використанні індивідуальних і групових форм роботи необхідно керуватись Законом України «Про соціальні послуги», враховуючи саме те, ким надаються дані послуги.

Основними формами надання соціальних послуг в Україні є матеріальна допомога та соціальне обслуговування, які ґрунтуються на певних принципах.

Основою групової соціальної роботи є різні класифікації моделей, а саме: зміна поведінки, групи спільної діяльності, самокеровані групи, соціальні, освітні групи.

На сьогодні поширеними є три підходи у груповій соціальній роботі: лікувальна модель, модель взаємодопомоги, модель потенційного групового середовища.

Сфера надання соціальних послуг в Україні складається з державного та недержавних секторів. У Європі та в усьому світі соціальна робота передбачає зосередження на роботі груп самодопомоги та самоуправління.

На макрорівні моделі роботи в малих соціальних групах передбачають: розвиток мікросоціального середовища, соціальної дії, організацію мікросоціального середовища, утворення малих соціальних груп, роботу з малими соціальними групами феміністичного напряму, антирасистського спрямування, адміністрування соціальної роботи.

Однією з визнаних теорій у світі є сімейна терапія, яка передбачає індивідуальну роботу з дитиною та родиною в цілому.

Згідно Закону України «Про охорону дитинства» головним завданням у нашій країні є проживання й виховання дитини в рідній сім’ї. Держава бере на себе відповідальність щодо захисту категорій дітей та сімей, які визначені у Законі України «Про охорону дитинства».

Соціальна робота має охоплювати всі групи клієнтів (дорослі, діти), враховуючи законодавство України та наукову складову в даному напряму дослідження.

Посилання

1. Альманах Першого краєвого конкурсу хорів у Галичині. Львів, 1943. 43 с.
2. Бермес І. Еволюція хорового руху на Дрогобиччині в контексті розвитку культури Галичини (від «весни народів» до 1942 року). Дрогобич : Коло, 2002. 199 с.
3. Гайдабура В. Театр, захований в архівах. Сценічне мистецтво України періоду німецько-фашистської окупації (1941–1944). Київ, 1998. 484 с.
4. Гушоватий П., Бермес І., Пиц Б., Михаць М. Хор «Боян Дрогобицький»: історія і сучасність : навчальний / Заг. ред. Б. Пиц. Дрогобич : Посвіт, 2008. 192 с.
5. Добош М. Хорове життя Дрогобича. Дрогобиччина – земля Івана Франка. Т.1. Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 1978. С. 627–635.
6. Зубаль Я. Богдан Пюрко – диригент, піяніст, педагог. Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва 1915–1975. Т. ІІ. (Гол. ред. Гр. Лужницький). Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто. 1975. С. 145–148.
7. Матеріали розмов М. Михаця із Г. Созанською-Климків – ученицею Б. П’юрка (1936–1939) Львів, 12.03.2007 р.; Н. Носенко та Л. Колісниченко-Горн – солістами Українського Оперного Ансамблю в Німеччині; Є. Рауме-П’юрко – дочкою Б. П’юрка (США, вересень-жовтень 2008 р.).
8. Михаць М. Деякі зауваги щодо хронології життя і творчості та короткий життєпис Богдана Юліана П’юрка. Гомін Підгір’я. Альманах. Дрогобич : Посвіт, 2008. Вип.6. С. 111–121.
9. Павлишин С. Львівські музиканти: «празька школа». Празька школа львівських композиторів / Упоряд. Л. Кияновська. Львів : Видавець Тетюк Т. В., 2014. С. 140–143.
10. Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд / Антін Рудницький. Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1963. 406 с.
11. Савицький С. «Богдан П’юрко» – замість некрологу. Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва 1915–1975. Т. І. (Гол. ред. Гр. Лужницький). Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто. С. 145–151.
12. Созанський Ю. Спогади. Матеріали. Дослідження. Львів : Сполом, 2006. 187 с.
13. Цегельський Ю. Підкарпатський театр у Дрогобичі (1941–1944 рр.). Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва 1915–1975. Т. І. (Гол. ред. Гр. Лужницький). Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто. 1975. С. 749–766.
Опубліковано
2019-10-24
Сторінки
169-173
Розділ
РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА