РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНО-ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-АГРОІНЖЕНЕРІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ХІМІЯ»

Ключові слова: компетентність, самоосвіта, викладач, принципи та методи навчання, педагогічні умови, модель

Анотація

У статті піднімається проблема організації самостійної роботи студентів (СРС) ВНЗ в умовах реа- лізації компетентнісно-діяльнісного підходу. Охарактеризовано основні складові частини процесу розвитку самоосвітньої діяльності студентів-агроінженерів. Визначено послідовну реалізацію компе- тентнісно-діяльнісного підходу педагогічної дії, а також перелік методологічних засад впровадження моделі (підходи, принципи, умови), методичний інструментарій з характеристикою їх сутності та мірою результативності. Виявлено, що впровадження компетентнісно-діяльнісного підходу в освітній процес передбачає глибокі системні перетворення всього освітнього процесу від визначення мети до оціню- вання результатів освіти. Досліджено компетентнісну модель, яка представлена у вигляді інформацій- ної системи, що відбиває структуру освітнього процесу, забезпечує адекватний контроль та оцінювання отриманих результатів навчання. З’ясовано особистісну та соціальну значимість компетентнісного підходу. Виявлено, що створення сприятливих умов для успішного входження молодої людини в сучасне динамічне життя, розвиток вза- ємовідносин з людьми та з навколишнім середовищем дадуть змогу пов’язати процес навчання з потре- бами часу, дасть можливість для самореалізації в суспільних процесах, В ході дослідження узагальнено, що компетентність та компетентнісний підхід – це поєднання умінь, знань, навичок, способів мислення, ціннісних орієнтирів та ідейних переконань, які дають змогу впевнено та успішно виходити з нестандартних життєвих ситуацій. Зокрема, нами компетентнісний підхід засновувався на єдності таких провідних положеннях, як спрямованість на досягнення інте- гральних показників підготовки майбутнього фахівця; системність набуття основних груп компетент- ностей, а саме загальних (ключових), професійних і фахових; залежність системи компетентностей від рівня та ступеня вищої освіти, її поступове ускладнення, оновлення й збагачення; зорієнтованість на соціалізацію і професіоналізацію особистості, постійне поглиблення (вдосконалення) компетентно- стей в умовах неперервної освіти.

Посилання

1. Ефремова Н.Ф. Подходы к оцениванию компетенций студентов-первокурсников. Высшее образование. 2010. № 4. С. 43–48.
2. Дайри Н.Г. Как подготовить урок. Москва : Просвещение, 1969. 128 с.
3. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования. Высшее образование сегодня. 2003. № 5. С. 34–42.
4. Коджаспірова Г.М. Педагогіка в схемах, таблицях та опорних конспектах. Москва : Айріс-Пресс, 2008. 256 с.
5. Тагінцева Р.Ф. Управління якістю освіти на основі компетентнісного підходу. Взаємодія педагогічної науки і практики в забезпеченні ефективності та якості освіти : матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції. Ч. 1. Смоленськ ; Москва : Смоленський обласний інститут удосконалення вчителів, 2001. С. 73–81.
6. Татур Ю.Г. Компетентностный подход в описании результатов и проектировании стандартов высшего профессионального образования. Материалы ко второму заседанию методологического семинара. Москва : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. С. 16–18.
7. Шехонін А.А. Оцінювання компетенцій в мережевому середовищі вузу Вища освіта. 2009. № 9. С. 17–24.
8. Хуторской А.В. Концепция Научной школы человекосообразного образования. Москва : Эйдос ; Издательство Института образования человека, 2015. 24 с. (Серия «Научная школа»). URL: http://www.eidos.ru/journal/2005/1212.htm (дата звернення: 31.10.2020).
9. Hutmacher W. Key competencies for Europe. Report of the Symposium Berne, Switzerland. Strasburg, 1997. URL: http://files.еric.ed.пov/fulltext/ ED407717.pdf (дата звернення: 31.10.2020).
Опубліковано
2021-08-02
Сторінки
33-38
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАВЧАННЯ